Односкладні речення в сучасній українській мові. Використання односкладний речень у прозових текстах

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

Щоб провести експериментальне дослідження з метою практичного вивчення теми нашої дипломної роботи, під час практики були присутні на уроках у 8 класах шкіл №1 і №30 м. Рівного. Також ми деякий час відвідували уроки у 8-А класі Великоцепцевицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, що знаходиться у Володимирецькому районі.

Українську мову там веде вчитель вищої категорії Власюк Г. В. Коли у восьмикласників вивчали односкладне речення, ми були присутні на уроках, аналізували їх. Також разом з учителем готувалися до занять, вирішували, як краще подати такий непростий матеріал, щоб учні все зрозуміли й усвідомили.

Теоретична частина дипломної роботи теж стала в нагоді, адже тут зібрані всі можливі матеріали про односкладне речення, все систематизовано та проаналізовано.

Отож, ми разом з учителем готувалися до уроків і разом проводили їх, тобто Галина Василівна дозволяла мені проводити деякі фрагменти, пояснювати окремі нюанси.  

Я, ознайомлюючи учнів з односкладними реченнями, застосовувала принцип випереджаючого навчання, за яким проводилось навчання з цього предмету в школі. На уроках намагалась вивільняти час, щоб запропонувати учням самостійно дослідити матеріал. Вміння самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці споконвіку було життєвою потребою людини.

К. Д. Ушинський, зокрема, писав: «Всяка постійна й одноманітна діяльність, як розумова, так і фізична, стомлює дитину саме своєю постійністю та одноманітністю».

Ми переконались, що взаємодія, співробітництво учителя та учнів, розуміння вчителем особливостей розумової діяльності дітей, його вміння керувати нею, активізувати і стимулювати її є передумовою максимального засвоєння знань за принципом випереджаючого навчання.

У практичній частині нашої дипломної роботи ми детальніше зупинимось на вправах н закріплення теми: „Односкладні речення”, тому що на наш погляд саме таких завдань у підручнику недостатньо і було б доречно попрацювати над ними.

В пригоді стануть шкільні під­ручники (хімія, фізика, алгебра, історія тощо), художня літера­тура, ділові папери, періодична преса, які й допоможуть учням. Отже, радимо колегам працювати з різними текстами.

У підручнику «Рідна мова» для 7 класу (автори Г. Р. Передрій та ін. ) дається твердження, що сфера вживання односкладних означено-особових речень обме­жується розмовним та художнім стилем.

З цією метою даємо учням завдання знайти означено-особові речен­ня в оповіданні Бориса Грінченка «Сам собі пан», їх у цьому творі достатньо. Наприклад:

Так просто й чимчикую в первый клас. Куди пхаєшся? Наперед іди. А, панові білета несеш,— ну, йди, коли так. . . Та й посуваюся у той первый клас. Та й даю білета. Аж воно таки в цей,— одказую та й подаю йому білета. Чорт зна що говориш! Отак собі думаючи, витяг кисета та й набиваю люльку . . .

Для глибшого засвоєння означе­но-особових речень використо­вуємо новелу М. Коцюбинського «Intermezzo».

Щоб школярі краще усвідомлювали вживання означено-особо­вих речень у розмовному стилі, пропонуємо скласти діалоги «Поча­ток робочого дня», «Мій вільний час», «Година з улюбленою кни­гою».

Проте сфера вживання означе­но-особових речень тільки ху­дожнім і розмовним стилем не обмежується. Відомо, що ці речен­ня виражають різні спонукання-прохання, побажання, накази, заклики. Наприклад, виконуючи завдання з алгебри, учні переко­нуються, що означено-особові речення використовуються і в науковому стилі. Ось приклади таких завдань.

— Користуючись мікрокальку­лятором, знайдемо значення дробу. . .

— Виконавши обчислення й округливши результат, дістане­мо. . .

— Знайдіть значення виразу. . .

— Заповніть таблицю. . .

— Виразіть середню швидкість поїзда. . .

— Знайдіть змінну t через s, v.

— Складіть дріб.

— Назвіть допустимі значення змінної у виразі.

— Знайдіть область визначення у функції.

— Визначте знак дробу. . .

— Результат округліть до сотих.

.

— Перетворіть у многочлен. . .

— Розкладіть многочлен на множ­ники. . .

— Скоротіть дріб. . .

— Подайте частку у вигляді дро­бу й скоротіть дріб. . .

— Скоротіть вираз. . .

— Зведіть до знаменника такі дроби. . .

— Розв'яжіть рівняння. . .

Та на цьому не вичерпуються можливості означено-особових речень, їх можна зустріти в інструкціях-порадах. А це вже пре­рогатива ділового мовлення. Ось які поради-інструкції склали восьмикласники.

Як правильно виконати вправу.

  1. Уважно прочитай вимогу до вправи.
  2. Повтори необхідні правила.
  3. Добери відповідні приклади.
  4. Тільки після цього виконуй вправу.

Як продовжити життя шкільному підручнику.

  1. Бери навчальну книгу чистими руками.
  2. Обгорни підручник цело­фаном.
  3. Виготуй закладку й користуйся нею.
  4. Не загинай сторінок.
  5. Не слинь пальці при перегортанні сторінок.
  6. Не перегинай книжки.
  7. Не обмальовуй підручника.

Творчість Т. Г. Шевченка — не­оціненний помічник учителю мови. Його твори з великим успі­хом можна використовувати при вивченні односкладних речень, зокрема означено-особових. Взяти хоча б для прикладу цикл Кобзаревих творів «В казематі». Ці тексти містять потрібні син­таксичні конструкції.

Любітеся, брати мої,

Украйну любіте.

І за нею, безталанну

Господа моліте.

І його забудьте, други,

І не проклинайте.

І мене в неволі лютій

Інколи згадайте.

* * *

Молюся! Господи, молюсь!

Хвалить тебе не перестану,

Що я ні з ким не поділю

Мою тюрму, мої кайдани!

* * *

Годіть!

Смирітеся, молітесь Богу

І згадуйте один другого.

Свою Україну любіть,

Любіть її. . . Во врем'я люте,

В останню тяжкую минуту

За неї Господа моліть.

* * *

. . . Прийми мою мову.

Не мудру, та щиру, прийми, привітай.

Не кинь сиротою, як кинув діброви,

Припини до мене, хоч на одно слово,

Та про Україну мені заспівай!

(«На вічну пам'ять Котляревському)

* * *

Поїдеш далеко,

Побачиш багато;

Задивишся, зажуришся,—

Згадай мене, брате!

(«Незабудь. Штернбергові»)

Неозначено-особові речення по­значають дію, виконувану невизначеною особою. Виконавці дії в неозначено-особових реченнях не називаються з різних причин. Іноді вони не відомі ні за кіль­кістю, ні за складом. В окремих випадках виконавець відомий, але він не називається свідомо, тому що основна увага зосеред­жується на дії.

У посібниках вказано, що не­означено-особові речення вико­ристовуються в розмовному та художньому стилі мовлення.

Для закріплення знань про неозначено-особові речення пропонуємо учням скласти розповіді-репортажі «Свято Першого дзвін­ка у нашій школі», «Осіннє поле», «Ремонт класу» тощо.

<< 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні