Односкладні речення в сучасній українській мові. Використання односкладний речень у прозових текстах

Як і при вивченні означено-осо­бових речень, знову звертаємося до спадщини Кобзаря:

Через тиждень вже витягли

Максима з криниці.

Та й у балці поховали.

Чималу каплицю

Поставили громадою,

А його криницю

Москалевою назвали.

(«Москалева криниця»)

* * *

Задзвонили у Констанці

Рано вусі дзвони.

* * *

Задзвонили в усі дзвони

І повели Гуса

На Голгофу у кайданах

* * *

За що мене судять!

За що мене розпинають?

(«Єретик»)

* * *

Отож мене, вже сліпого,

На світ випускали

З товариством.

(«Невольник»)

* * *

Бабусю Настю поховали

І ледве-ледве одволали

Трохима-діда.

* * *

Таку кралю висватали,

Що хоч за гетьмана.

* * *

І жолоби викотили

З нової комори.

Скрізь порання: печуть, варять,

Вимітають, миють.

(«Наймичка»)

Проте, крім розмовного й худож­нього стилю, неозначено-особові речення часто зустрічаються у науковому стилі.

Так, у підручнику «Хімія» для 8 класу можна зустріти такі речен­ня:

— Одні й ті ж самі предмети виго­товляють з різних речовин. Так, наприклад, для виготовлення труб однакової форми застосову­ють мідь, скло. І, навпаки, для виготовлення різних предметів, наприклад, посуду, використову­ють одну й ту ж саму речовину-скло.

— Щоб прискорити виділення нерозчинних частинок з розчину, суміш фільтрують.

— Щоб розчинну речовину, нап­риклад, кухонну сіль, виділити з розчину, його випарюють.

— Хімічні реакції використову­ють для добування металів.

Вивчаючи узагальнено-осо­бові речення, слід звернути ува­гу, що в цих реченнях суб'єкт дії розуміється узагальнено, тобто дія в таких реченнях стосуєть­ся однаковою мірою будь-якої особи. Отже, основне призначен­ня речень цього типу — образне вираження загальних суджень, широких узагальнень, зроблених у результаті великого життєвого досвіду. Тому узагальнено-особо­ві речення широко представлені в народних приказках та прислів'ях. Прислів'я можна знайти у відповідних збірниках [47], [60].

Пропонуємо дітям знайти при­слів'я, вміщені у розділах «Зем­лі кланяйся низько — до хліба будеш близько», «Без дітей горе, а з дітьми — двоє», «Доки здоров'я служить, то чоловік не тужить».

До 1 розділу школярі добирають такі прислів'я:

— Більше землю удобряй — будеш мати урожай.

— Про землю піклуйся — золотим зерном милуйся.

— Не лякайся туману — виїзди у поле рано.

— Виори мілко, посій рідко — уродиться дідько.

— Гору хвали, а низ ори.

— Не ори чужої межі, то й не будеш у грісі.

— Днем раніше посієш, на тиж­день раніше убереш.

— Рано посієш, рано й пожнеш.

— За сошку тримайся і лиха не лякайся.

— На новосілля берись, а за чепі­ги держись.

— Умирати ладься, а хліб ори.

— Що посієш, те й пожнеш.

— Не насушиш насіння, посушиш голову.

— Не вважай на врожай — усю землю засівай.

— Язиком хліба не накосиш.

До 2 розділу восьмикласники дібрали такі прислів'я:

— Дітей годуй, а торби готуй

— Дітей люби, а за прутину держи.

— Недоспи, недоїж, а дитину потіш.

— Не вчи дитину штурханцями, а хорошими слівцями.

— Не кричи, а ліпше навчи.

— Учи дітей не страшкою, а лас­кою.

— І у доні зазнаєш лихої долі.

— Годуй сина для себе, а дочку для людей.

— Не збирай сину худоби, а зби­рай розум.

До 3 розділу школярі підібрали такі приклади:

— Бережи і шануй честь змолоду, а здоров'я під старість.

— Глянь на вид і про здоров'я не питай.

— Держи голову в холоді, а живіт в голоді, то й будеш здоров.

— Скажи глухому, щоб не говорив нікому.

Вивчаючи безособові речен­ня, знову звертаємося до поезій Т. Г. Шевченка:

Самому нудно. А де ж дітись?

Що діяти і що почать?

Людей і долю проклинать

Не варт, їй-богу. Як же жити

На чужині, на самоті?

І що робити взаперті?

Якби кайдани перегризти,

То гриз потроху б. . .

* * *

Не спалося — а ніч, як море,

Хоч діялось не восени,

Так у неволі.

* * *

В неволі тяжко, хоча й волі,

Сказать по правді, не було.

Та все-таки якось жилось.

(Цикл «В казематі»)

* * *

Там-то його й скалічено.

Та й на Україну

Повернено з отставкою,

Бачиш: праву ногу

Чи то ліву підстрелено.

* * *

Безособові речення можна зустрі­ти у шкільних підручниках, зокрема, у статті «Рекомендації, які нам допоможуть у роботі з підруч­ником»:

  1. Підручники не досить лише читати.
  2. Не слід заучувати текст підруч­ника, його треба зрозуміти. .
  3. Не можна добре вивчити фізи­ку й астрономію, не навчившись розв'язувати задачі.

Безособові речення можна без особливих труднощів знайти у періодичній пресі, особливо у замітках інформаційного характеру. Діти охоче працюють з матеріалами, вміщеними в газеті «Рідне Прибужжя».

Наприклад:

  1. На засіданні колегії облдерж­адміністрації було розглянуто цілу низку важливих і актуальних питань.
  2. Було визнано незадовільною робо­ту міського голови Первомайська, голів Братської, Снігурівської, Первомайської райдержадміністрації щодо поліпшення соціально-економічних питань.
  3. На форумі було обрано делега­цію від Миколаївської області для участі у роботі Всеукраїнського конгресу жінок.
  4. Багатьом бізнесменам стало незручно працювати в новому зако­нодавчому полі.
  5. Проти трьох власників фірм порушено кримінальні справи.
  6. Нашому краю присвячено вже дві монети: біметалева монета «Оль­вія» і монета з нейзільберу «100ро­ків Миколаївському зоопарку».
  7. Скоєно пограбування номе­ру готелю, в якому зупинилися українські дівчата.
<< 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 >>

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні