Організація роботи з громадськістю (паблік рилейшнз)

Отже, в паблік рилейшнз немає нічого таємничого. Це невід’ємна складова ефективного менеджменту будь-якої організаційної форми діяльності. Але вона потребує підготовки та досвіду, здорового глузду та вміння прикладати теорію до практики.

На думку фахівців із паблік рилейшнз, філософія роботи з громадськістю надає засадничого значення двостороннім відносинам. Брак спілкування породжує безліч непорозумінь. Поліпшення каналів спілкування, розроблення нових способів створення двостороннього потоку інформації та взаєморозуміння є головним завданням будь-якої програми з паблік рилейшнз. Саме браком взаєморозуміння «верхів» і «низів» значною мірою пояснюються ті складності, які ми маємо зараз в Україні: пересічні громадяни бачать тільки те, що їхнє становище погіршується мало не щодня, але не знають ні урядових планів, ні програм, а головне, не знають, як ці плани і програми виконуються, хто несе за них конкретну відповідальність і яку саме.

Усі підприємства та організації мають певну систему поширення інформації від вищого керівництва вниз до рядових працівників. Від того, наскільки швидко, точно та ефективно ця система працює, залежить успіх діяльності підприємства та орга­нізації. Проте проведені досліди встановили, що навіть заступник керівника, сприймаючи інформацію безпосередньо від останнього, розуміє й виконує не більше 60 % поставлених завдань.

У свою чергу, безпосередній підлеглий заступника також зрозуміє не більше 60 % того, що намагається пояснити йому керівник, і так далі аж до останньої керівної ланки. Отже, якщо керівництво має, наприклад, п’ять рівнів, то найнижчий з керівників усвідомить і виконає тільки 13 % первинного розпорядження керівника. Це стосується усного спілкування. За використання письмових документів результат може бути ще гіршим. Розуміння письмового розпорядження може становити лише 15% на кожному рівні.

Тому фахівці з паблік рилейшнз радять застосовувати у практиці спілкування поєднання кількох каналів (наприклад, лекцій та інших форм усного спілкування з демонструванням відео- та кінофільмів, слайдів), використовувати сучасні активні форми спілкування.

Професор С.  Блек запропонував такі сім правил ефективного спілкування:

  • Завжди вимагайте правдивої та повної інформації.
  • Дбайте про простоту та зрозумілість повідомлення.
  • Не перебільшуйте, не набивайте ціну.
  • Пам’ятайте, що половина вашої аудиторії - жінки.
  • Робіть спілкування захопливим, але не надто фривольним або екстравагантним.
  • Не шкодуйте часу на те, щоб з’ясувати громадську думку.
  • Пам’ятайте: безперервність у спілкуванні та з’ясування громадської думки є життєво необхідними.

На підставі цих правил С.  Блек включає в поняття «паблік рилейшнз» таке:

  • усе, що може (ймовірно) поліпшити взаєморозуміння між організацією (підприємством) і тими, з ким ця організація вступає в контакт;
  • рекомендації зі створення «громадського статусу» організації;
  • заходи, спрямовані на виявлення та ліквідацію чуток або інших джерел непорозуміння;
  • заходи, спрямовані на поширення сфери впливу організації за допомогою відповідної пропаганди, реклами, виставок, відео-
  • та кінопоказів;
  • будь-які дії, спрямовані на поліпшення контактів між людь­ми та організацією.

З іншого боку, на думку С

 Блека, паблік рилейшнз не може бути:

  • бар’єром між правдою та громадськістю;
  • пропагандою, яка намагається щось нав’язати, незалежно від того, чи є це правдою, етичною (суспільною) нормою, чи ні;
  • пропагандою, спрямованою виключно на збільшення реалізації, хоча паблік рилейшнз має важливе значення для програм реалізації та маркетингу взагалі;
  • набором хитрощів і трюків, які використовуються тільки для привертання уваги;
  • безкоштовною рекламою;
  • звичайною роботою з пресою, хоча така робота є дуже важливою складовою більшості програм з паблік рилейшнз.

Поряд із енергозбереженням, охороною та збереженням природних ресурсів, стверджує С.  Блек, паблік рилейшнз вивчає та аналізує ситуацію у таких сферах:

  • охорона довкілля: технічний прогрес не стоїть на місці, з’являється все більше й більше даних про результати вдосконалення технологій, посилюється суспільна увага до збереження природи і досягнутого рівня життя;
  • захист прав людини: сучасні засоби зв’язку сприяють тому, що суспільство зосереджує все пильнішу увагу на порушеннях прав людини у світі;
  • здоров’я, безпека та добробут людей;
  • захист інвесторів, оскільки метою паблік рилейшнз є сприяння менеджменту, досягненню порозуміння на міжнародному, національному та місцевому рівнях.

Паблік рилейшнз фахівці порівнюють з діями диригента симфонічного оркестру, який намагається отримати все найліпше від кожного виконавця та поєднати зусилля всіх.

Ці та інші напрями діяльності піарменів мають відповідати нормам і правилам Міжнародної асоціації з паблік рилейшнз, яку було створено 1955 р. у Лондоні (членом цієї асоціації стала й Україна). У декларації Асоціації стверджується: «Визнаючи необхідність підвищення кваліфікації та етичних норм у своїй професії, а також виходячи з ясного розуміння завдань своєї роботи та цінності міжнародного обміну інформацією та кооперування, необхідно створити Тимчасовий міжнародний комітет, метою якого є розвиток такого обміну, співробітництво і, зрештою, створення Міжнародної асоціації з паблік рилейшнз».

Асоціація 1961 р. схвалила «Кодекс поведінки» як обов’язко­ву інструкцію для всіх своїх членів, а 1965 р. було прийнято хартію «Афінський кодекс». Кодекс ґрунтується на принципах загальної Декларації прав людини. Членство в Асоціації відкрите тільки для тих, хто вже щонайменше п’ять років здійснює діяльність у галузі паблік рилейшнз і має високу професійну компетентність.

Сучасний європейський кодекс професійної поведінки в галузі паблік рилейшнз (Лісабонський кодекс) має такі статті:

  1. Кожний професійний член національної асоціації, прийнятий до неї згідно з правилами національної асоціації, є практичним працівником сфери паблік рилейшнз, який зобов’язаний виконувати встановлені цим кодексом професійні обов’язки.
  2. У своїй діяльності практичний працівник паблік рилейшнз зобов’язаний поважати принципи, що їх викладено у Всесвітній декларації прав людини, а надто свободу слова і свободу друку, які сприяють здійсненню права особистості на отримання інформації, але не принижують гідності та честі особистості.
  3. Практичний працівник паблік рилейшнз має завжди виявляти чесність, інтелект і лояльність, не користуватися інформацією або коментарями, які видаються йому неправдивими або облудними. Він зобов’язаний бути дуже обережним, щоб, бодай випадково, не застосувати форм та методів роботи, які несумісні з даним кодексом.
  4. Уся діяльність у галузі паблік рилейшнз має бути відкритою, легко розпізнавальною, мати точні вказівки на джерело походження.
  5. У своїх стосунках із представниками інших професій і в інших галузях суспільних відносин практичний працівник паблік рилейшнз повинен поважати правила та практику, які прийняті в цих професіях, такою мірою, якою вони відповідають етиці його власної професії.
  6. Практичний працівник паблік рилейшнз повинен поважати національний кодекс професійної поведінки, закони, чинні в тій країні, де він працює, а також має утримуватися від самореклами.
  7. Практичний працівник не повинен репрезентувати інтереси різних сторін конфлікту без згоди на те заінтересованих клієнтів або його наймачів.
  8. У своїй діяльності практичний працівник має дотримувати повної конфіденційності, суворо додержувати професійної таємниці, не розголошувати жодної конфіденційної інформації, яку він отримав від своїх клієнтів або наймачів, колишніх, теперішніх і потенційних, а також не використовувати такої інформації, не маючи на це права.
  9. Практичний працівник, який має власні інтереси, що можуть суперечити інтересам його клієнта або наймача, повинен повідомити про них якомога раніше.
  10. Практичний працівник не може рекомендувати своєму клієнтові або наймачу послуги будь-якої фірми чи організації, що в них працівникові належать фінансові, комерційні та інші права й інтереси, без попереднього повідомлення про це.
  11. Практичний працівник не може укладати контракт з клієн­том або наймачем, згідно з яким працівник гарантує якісь кількіс­ні результати. Він може брати винагороду за свої послуги тільки у формі заробітної плати або гонорару, але в жодному разі не може узалежнювати цю плату або іншу матеріальну винагороду від професійних результатів. Він не може приймати винагороди за послуги своєму клієнтові або наймачеві від третьої сторони (знижки, комісійні або оплата товаром) без згоди клієнта або наймача.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні