Особистість і характер

План

1. Загальні поняття про характер
2. Типологія характеру
3. Риси вдачі
4. Особа і характер людини
5. Висновок


Загальне поняття про характер.

У буквальному перекладі з грецького характер означає чеканка, відбиток. У психології під характером розуміють сукупність індивідуально-своєрідних психічних властивостей, які виявляються у особи в типових умовах і виражаються у властивих нею способах діяльності в подібних умовах.
Характер - це індивідуальне поєднання істотних властивостей особи, що виражають відношення людини до дійсності і виявляються в його поведінці, в його вчинках.
Характер взаємозв'язаний з іншими сторонами особи, зокрема з темпераментом і здібностями. Характер, як і темперамент, є достатньо стійким і малозмінним. Темперамент на форму прояву характеру, своєрідно офарблюючи ті або інші його риси. Так, наполегливість у холерика виражається кипучій діяльності, у флегматика - в зосередженому обдумуванні. Холерик трудиться енергійно, пристрасно, флегматик - методично, не поспішаючи. З іншого боку, і сам темперамент перебудовується під впливом характеру: людина з сильним характером може подавити деякі негативні сторони свого темпераменту, контролювати його прояви. З характером нерозривно зв'язані і здібності. Високий рівень здібностей пов'язаний з такими рисами вдачі, як колективізм - відчуття нерозривного зв'язку з колективом, бажання працювати для його блага, віра в свої сили і можливості, сполучена з постійною незадоволеністю своїми досягненнями, високою вимогливістю до себе, умінням критично відноситися до своєї справи. Розквіт здібностей пов'язаний з умінням наполегливо долати труднощі, не падати духом під впливом невдач, працювати організовано, проявляти ініціативу. Зв'язок характеру і здібностей виражається і в тому, що формування таких рис вдачі, як працьовитість, ініціативність, рішучість, організованість, наполегливість, відбувається в тій же діяльності дитини, в якій формуються і його здібності

Наприклад, в процесі праці як одного з основних видів діяльності розвивається, з одного боку, здібність до праці, а з іншої - працьовитість як риса вдачі.
У спілкуванні з людьми характер людини виявляється в манері поведінки, в способах реагування на дії і вчинки людей. Манера спілкування може бути більш менш делікатною, тактовною або безцеремонною, ввічливою або грубою. Характер на відміну від темпераменту обумовлений не стільки властивостями нервової системи, скільки культурою людини, його вихованням.
Існує розділення рис особи людини на мотиваційні і інструментальні. Мотиваційні спонукають, направляють діяльність, підтримують її, а інструментальні додають їй певний стиль. Характер можна віднести до інструментальних особових властивостей. Від нього більше залежить не зміст, а манера виконання діяльності. Правда, як було сказано, характер може виявлятися і у виборі мети дії. Проте, коли мета визначена, характер виступає більше в своїй інструментальній ролі, тобто як засіб досягнення поставленої мети.
Перерахуємо основні риси особи, які входять до складу характеру людини. По-перше, це ті властивості особи, які визначають вчинки людини у виборі цілей діяльності (більш менш важких). Тут як певні характерні риси можуть виявитися раціональність, обачність або протилежні ним якості. По-друге, в структури характеру включені риси, які відносяться до дій, направлених на досягнення поставленої мети: наполегливість, цілеспрямованість, послідовність та інші, а також альтернативні їм (як свідоцтво відсутності характеру). У цьому плані характер зближується не тільки з темпераментом, але і з волею людини. По-третє, з склад характеру входять чисто інструментальні риси, безпосередньо пов'язані з темпераментом: екстраверсія - інтроверсія, спокій – тривожність, стриманість – імпульсна, та, що перемикається – ригідність і ін. своєрідне поєднання всіх цих рис вдачі у однієї людини дозволяє віднести його до певного типу. У наступному розділі розглянемо типологію характерів.

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні