Поширення та біологія білого лелеки в Україні

Розміщення гнізд білого лелеки за останні десятиліття взагалі зазнало значних змін. Якщо у 1931 році на тодішній території УРСР 68% їх знаходилися на будівлях, то до 1987-1988 роках частка скоротилася до 20%, у 1994-1995 роках становила вже всього 13%, а в 2004-2005 роках ‑ взагалі лише 9%. Невпинно збільшується відсоток гнізд на стовпах і водонапірних баштах. Кількість гнізд на деревах спочатку збільшилася майже в півтора рази, потім почала також зменшуватися, за вказаний період вона коливалась у межах 30-45%. Ця тенденція є загальною, вона спостерігається у різних країнах. Чорногузи стали гнiздитися навіть на залiзничних станцiях, влаштовуючись на опорах контактної мережi. На шум поїздiв пiд самими ногами вони не звертають уваги.

Звичайно чорногузи поселяються окремими парами i не дуже дружелюбно вiдносяться до найближчих сусiдiв. Нерiдко спроби привабити цих птахiв на штучнi гнiздiвлi бувають марними через те, що пара, яка гнiздиться неподалiк, проганяє нових квартирантiв. Але з iншого боку, лелеки нерiдко влаштовують i справжні колонiї, iнодi навiть по кiлька гнiзд на одному деревi.

Весною лелеки, як правило, повертаються в ту ж мiсцевiсть, де виводили пташенят у минулому роцi, хоча зовсiм не обов’язково займають те саме гнiздо. Це може бути будь-яка варта уваги оселя, причому новi гнiзда птахи будують порiвняно рiдко. Частiше займають старi i лише ремонтують та надбудовують їх.

Лелеки, що вперше приступають до гніздування, як правило, повертаються в рідну місцевість, хоча в батьківському гнізді поселитися їм вдається й рідко. Здебільшого вони гніздяться на деякій віддалі від нього. Спостереження в різних країнах показали, що близько двох третин молодих лелек вперше гніздяться на віддалі до 50 кілометрів від гнізда, де народилися. Частина лелек переселяється значно далі, навіть на сотні кілометрів.

Прилiтають лелеки весною, як правило, у другiй половинi березня ‑ першiй половинi квiтня, хоча ранньої весни їх можна місцями побачити й на початку березня. Окремі птахи можуть затримуватися аж до травня. Звичайно, першим з’являється самець, рiдше ‑ самка, iнодi ж обидва птахи одразу. Самка найчастіше прилітає через кілька днів після самця. Старi лелеки повертаються ранiше молодих.

Гнiздо лелеки будують з гiлок дерев. Міцні і довгі лягають в основу, менші накладаються зверху. Всерединi птахи вистилають оселю сiном, травою, мохом. Нерiдко трапляються також папiр, ганчiрки, коров’ячий i кiнський гнiй, картоплиння, шматки целофанової плівки і т. п. Спочатку гніздо порiвняно невелике ‑ близько метра в поперечнику і всього кілька десятків сантиметрів висотою. Іноді новозбудоване гніздо буває й зовсім плоским. Можливо, його розміри залежать від того, коли птахи приступили до гніздування. Чим раніше, тим більше в них буде часу на будівництво. З роками гніздо надбудовується i збiльшується в розмiрах. Інодi такi будiвлi займаються десятки рокiв пiдряд i досягають 2 метри в дiаметрi, 3-4 метри висоти i 1-2 тонни ваги!

Побудувати чи підремонтувати гніздо ‑ досить копітка справа. Гілки нерідко падають, особливо в основі нової будівлі (чи не тому лелеки радше займають старі гнізда), доводиться прилаштовувати їх знову і знову. Гілки птахи не відламують з дерев, а збирають їх у різних місцях. Можуть поцупити будматеріал і з гнізда сусіда, який загавився. Добудовувати й підправляти оселю лелеки можуть тривалий час. Іноді вони приносять гілки вже й тоді, коли годують пташенят.

Частiше всього будівлі розмiщуються на висотi вiд 2 до 25 метрів, але на трубах і дзвіницях вони можуть знаходитися й значно вище. Відомі випадки гніздування лелек на висоті до 40 метрів.

Буває, що пара лелек займає одразу два близько розмiщенi гнiзда. В одному птахи виводять пташенят, в iншому ‑ вiдпочивають. Гнiзда можуть займати також i одинокi лелеки, якi не мають з якихось причин партнера. Вони час вiд часу з’являються на гнiздi, прилiтають на нiч, але можуть i надовго зникати.

Самка вiдкладає звичайно 3-5, рiдше 1-2 чи 6 яєць, вiдомi знахiдки навiть 7-8 яєць. У молодих птахів, що вперше приступають до розмноження, кладка менша. Яйце чисто бiле, близько 100 грамів вагою. З’являються яйця в гнiздах у другiй половинi квітня ‑ на початку травня. Строки їх вiдкладання досить розтягнутi

Одночасно можна побачити i насиджуючих лелек i таких, що тiльки займають гнiзда. Пов’язано це з розтягнутiстю строкiв прильоту та тим, що не всiм птахам удається обзавестися гнiздом одразу. До того ж частина кладок розорюється конкурентами або гине з iнших причин. Такi лелеки вiдкладають яйця повторно, тому знайти їх можна iнодi навiть у червнi.

Яйця вiдкладаються найчастіше з iнтервалом у двi доби, іноді через одну або три. Насиджують їх обидва птахи близько мiсяця. Насиджування починається пiсля вiдкладання другого або третього яйця ще до завершення кладки, тому пташенята вилупляються не одночасно, а поступово, через 1-2 днi. З’являються вони в гніздах починаючи з середини травня.

Новонароджені лелечата вдягнені у ніжний сірувато-білий пух, дзьоб у них темний, ніжки ‑ жовто-рожеві. Важать вони всього 60-80 грамів. Народжуються пташенята сліпими, але очі в них відкриваються вже через кілька годин. До 3 тижнів один із батькiв постiйно залишається з малятами, обігріваючи їх, захищає вiд ворогів та негоди, закриває вiд гарячих сонячних променiв. Лише коли лелечата підростуть, відлучатися за їжею починають обоє птахів.

З першого дня пташенята їдять самостійно. Годують їх обидва птахи. Вони приносять їжу у дзьобі чи в глотці (вола у лелек немає) і відригують її в середину гнізда. В перші дні малята отримують дрібну і ніжну поживу ‑ червів, личинок комах тощо. Поступово раціон їх розширюється. Пташенята підбирають з дна гнізда те, з чим можуть упоратися, решту знову проковтують дорослі птахи. Поки лелечата зовсім малі, батьки прилітають до гнізда часто. Потім починають з’являтися все рідше, зате приносять більше здобичі. Крім їжі, дорослі лелеки забезпечують малят також водою, яку виливають із дзьоба. Випрохуючи їжу, пташенята характерно пищать ‑ один з небагатьох звуків, які можна почути від білого лелеки, крім клекоту. Вже у віці кількох днів лелечата кидаються до підлітаючого дорослого птаха і хапають його за дзьоб, вимагаючи поживу. Відригнуту здобич голодні малята нерідко схоплюють ще до того, як вона впаде на дно гнізда.

Лелечата перебувають у гнiздi майже два мiсяцi. Найчастіше до вильоту доживає 2-4 малят, значно рідше ‑ 1 або 5. По 6 пташенят лелекам вдається вигодувати дуже рідко. По 7 – взагалі відомі лише поодинокі випадки, які реєструвалися в Україні, Угорщині, Данії. Нарешті “абсолютний світовий рекорд” поставили угорські лелеки: у 1999 році одна з пар виростила 8 пташенят!

За даними моніторингових спостережень в Україні у 1992-2005 роках (5490 гнізд із пташенятами), 42% лелечих виводків перед вильотом мали 3 пташенят, 29% ‑ 2, 20% ‑ 4, 5% ‑ 1, 4% ‑ 5, 0,3% ‑ 6, 0,02% ‑ 7 (єдиний випадок за 14 років спостережень). У сприятливі роки зростає відсоток більших виводків, частка гнізд з 3 і 4 пташенятами майже вирівнюється, а в окремих місцевостях останні можуть навіть переважати. У несприятливі ж роки, навпаки, максимум зміщується на виводки з 2 пташенят.

Вилiт молодих у нормі вiдбувається у другiй половинi липня ‑ на початку серпня. Пiсля вильоту лелеки тримаються сiм’єю на ближнiх луках, пасовищах, ще деякий час повертаються у гнiздо на ночiвлю. Лелечата навчаються премудростям полювання. Деякий час дорослі птахи ще підгодовують їх. Лише у віці 3 місяців молоді лелеки можуть годуватися вже цілком самостійно. Сiм’ї поступово об’єднуються в зграї. Мiсця їх формування залишаються постiйними з року в рiк. У цей час можна побачити жорстокi бiйки мiж лелеками, котрi нерiдко закiнчуються тяжкими ранами чи навiть загибеллю для деяких із них. Цi бiйки народ прозвав “лелечими судами”. Легенда говорить, що ватажки проводять своєрідний екзамен молодим i старикам на готовнiсть до далекого перельоту, i зграя вбиває або проганяє кволих i хворих.

У серпнi зграї починають тягнутися на пiвдень. (Див. додаток 1) Летять вони вдень на великiй висотi. У нас зграї звичайно нараховують вiд 2-3 до сотні лелек. Але iнодi можна побачити й великi багатосотеннi скупчення. Зграї поступово збiльшуються на шляхах перельоту i на Балканах складаються вже з тисяч птахiв. На Чорноморському узбережжi Болгарiї якось спостерiгали зграю в 21 000 лелек!

1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні