професіографія_к.р.

План

1. Методи професіографії 3

2. Ознайомитись з професіографічними підходами до вивчення особистості 11


1. Методи професіографії

У процесі психологічного вивчення професій використовуються методи, за допомогою яких можна зібрати інформацію про особливості професійного середовища, зміст професійних завдань і психологічних вимог до спеціалістів, які з них випливають, про властивості суб'єкта праці і його вимоги до умов праці, а також методи структурування одержаної інформації. Основними методами у професіографії вважають опитування, спостереження, самоспостереження, експеримент, які доповнюються аналізом документації, розбором критичних ситуацій, розглядом результатів праці тощо.

1. Метод вивчення виробничої документації. Використовується для збору об'єктивної інформації про процес праці, про браковану продукцію, стан здоров'я робітників, їх кваліфікацію, режим праці, основні професійні завдання тощо. Ознайомлення з вказаними особливостями професійної діяльності, а також з професійною термінологією є необхідною умовою розробки програми спостереження, плану бесіди з спеціалістами. Аналіз службових анкет, характеристик, звітів з метою порівняльного аналізу спеціалістів.

2. Метод опитування. Опитування — найдавніший прийом, застосовуваний у вивченні професій. Цим методом широко користувався перший дослідник в галузі психологи праці Г. Мюнстерберг, вивчаючи професію водія трамваю. У 20-ті роки нашого століття це був основний метод збору професіографічного матеріалу. Найбільш поширеним у цей час були опитувальні листи О. Ліпмана, зміст яких складали 150 запитань для характеристики професій середньої і вищої кваліфікації.

Спеціаліст мав вибрати одну з трьох можливих відповідей

У сучасній професіографії метод опитування використовується переважно з допоміжною метою. Приміром, його рекомендується застосовувати, щоб з'ясувати ставлення спеціалістів до своєї професії, мотиви вибору спеціальності, довідатися про труднощі у роботі тощо.

Метод опитування може застосовуватися у формі усної бесіди. Бесіда дає змогу змінювати формулювання запитань, якщо вони недостатньо зрозумілі для досліджуваного. Труднощі опитування пов'язані з тим, що навіть люди, які успішно працюють на виробництві багато років, не завжди можуть усвідомити особливості своїх професійних дій. Тому опитування спеціалістів вимагає значної підготовчої роботи, щоб в процесі бесіди чи анкетування одержати об'єктивну і вичерпну інформацію.

Метод опитування використовується також для одержання інформації про професійно важливі якості від осіб, які за характером виконуваних службових обов'язків можуть судити про те, якими якостями повинен володіти представник досліджуваної професії. З цією метою успішно використовується "Модифікована карта особистості" К. К. Платонова. Кільком особам (5-7 чоловік), які добре знають спеціаліста (товариші по роботі, керівник підрозділу), ставляться запитання в усній формі чи пропонується карта особистості, за якою оцінюються ПВЯ (професійно важливі якості) спеціаліста. При цьому кожна якість спеціаліста визначається на підставі знання "життєвих показників", тобто типових випадків з життя людини та її роботи. Узагальнення оцінок допомагає нейтралізувати випадкові судження. Стабільність оцінок характеризує стійкі форми поведінки. Застосування методу незалежних характеристик у професіографічному дослідженні сприяє підвищенню об'єктивності одержаних результатів.

3. Метод спостереження. Спостереження у професіографічному дослідженні є способом збору первинної інформації про професії шляхом безпосереднього сприймання і прямої реєстрації різних фактів і сторін діяльності. Щоб одержати необхідну інформацію про професії з допомогою спостереження, треба завчасно продумати і розробити його план і програму. Необхідно також виділити ряд етапів у підготовці і проведенні спостереження:

2— визначення мети і завдань спостереження, тобто формулювання запитань, відповіді на які передбачається здобути шляхом спостереження за діяльністю спеціаліста;

— визначення об'єкта і предмета спостереження у загальній структурі діяльності, розчленування об'єкта спостереження на складові логічно зв'язані елементи і виділення показників, за якими можна судити про їх

1 2 3 4 5

Схожі роботи