Психологічна допомога родинам, які знаходяться у конфліктних ситуаціях

План

Вступ

1. Поняття сімейних конфліктів та їх особливості

2. Причини та класифікація конфліктів у родинах

3. Методи надання психологічної допомоги сім’ям при вирішенні конфліктних ситуацій

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

Дослідження, проведені соціологами та психологами, констатують стан кризи, у якій опинилась сучасна сім’я. Саме вона виявляє особливу чутливість до погіршення умов життя. У багатьох країнах світу тривалий час існує мережа консультативних психологічних кабінетів, куди люди регулярно звертаються за допомогою. Більшість сімей мають свого «домашнього» психолога, допомога якого є багатофункціональною: робота з сімейними конфліктами й дискомфортними станами особистості; розв’язання питань взаємостосунків дітей і батьків і т. д.

У зв’язку з цим зростає роль соціально-психологічних фахівців, психологічних консультантів в усуненні або хоча б пом’якшенні конфліктних ситуацій, налагодженні нормальних взаємин у сім’ях (між подружжям, тими, хто лише бере шлюб, батьками й дітьми). Психологи здійснюють таку роботу шляхом діагностування, консультування, проведення інших індивідуальних та колективних заходів.

Основна мета психологічної допомоги - допомогти клієнту або сім’ї самим знайти шляхи і засоби розв’язання проблеми, що виникла у стосунках, психологічно підготувати в нього (у них) готовність піти на подолання сімейних проблем, що виникли, через зміну особистісного до них ставлення.

На наш погляд питання запобігання, прогнозування, діагностики та подолання сімейного конфлікту в роботі психолога є досить важливими. Саме завдяки точному прогнозу, ефективним методам діагностики й профілактики можна досягти більш ефективних результатів при подоланні конфлікту, а при проведенні певної роботи на предконфліктній стадії і його запобігання.

У сучасній психології прийнято вважати, що важливо не стільки вміти запобігати конфліктам, скільки ефективно їх долати. Уникнення конфлікту не знімає проблеми протиріч у сім’ї, а тільки посилює її, зберігаючи депривацію значущих потреб членів сім’ї.  


1. Поняття сімейних конфліктів та їх особливості

Сім’я - унікальний інститут взаємодії людей. Унікальність полягає в тому, що цей щонайтісніший союз кількох людей (чоловік і дружина, потім діти, з ними можуть спільно проживати батьки чоловіка або дружини) пов’язують етичні зобов’язання. У цьому союзі люди прагнуть проводити якомога більше часу, приносити радість і задоволення один одному.

Сім’я постійно перебуває в процесі розвитку, в результаті цього виникають непередбачені ситуації, а членам сім’ї доводиться реагувати на всі зміни. На їхню поведінку в різних ситуаціях впливають темперамент і характер особистості. Не дивно, що в кожній сім’ї між її членами з неминучістю виникають різного роду зіткнення. У житті кожної сім’ї, яка існує тривалий час, є етапи, коли відбуваються важливі зміни, здатні викликати конфліктні ситуації. Назвемо основні з них.

Первинний етап триває до одного року сумісного життя, тоді відбувається адаптація подружжя один до одного. Згідно зі статистичними даними опитувань, протягом першого року сумісного життя в Україні руйнується понад 20 відсотків шлюбів.

Другий етап пов’язується з появою дітей, яким необхідно приділяти багато уваги, що різко обмежує можливості подружжя в професійному зростанні та задоволенні особистих захоплень, накопичується втома, можуть виявлятися протилежні уявлення з питань виховання та професійної орієнтації дітей, що може провокувати міжособистісні конфлікти.

Третій етап пов’язаний з появою нових членів сім’ї - невісток, зятів, онуків, літніх батьків, а з іншого боку, настають зрілість і старість, що також створюють свої проблеми.

Кожний з цих періодів характеризується своїми специфічними конфліктними ситуаціями. Крім того, на виникнення конфліктів у сім’ї на будь-якому етапі її розвитку можуть впливати різні зовнішні чинники. Це зміни, що відбуваються в суспільстві, наприклад, зміна моральних і культурних критеріїв, утвердження культу накопичення та орієнтація на задоволення потреб при зниженні соціальної захищеності сім’ї [11, с. 68-69].

Сімейні конфлікти є однією із самих поширених форм конфліктів. За оцінками конфліктологів у 80–85% сімей проходять конфлікти а в решти 15–20% виникають сутички із різних причин і з різних поводів

Таким чином, сімейні конфлікти – це протиборство між членами сім’ї на основі зіткнення протилежно спрямованих мотивів і поглядів [4, с. 29].

Сімейні конфлікти характерні ускладненнями, що робить їх особливо небезпечними. Люди постійно живуть разом, а значить є можливість до періодичного «оновлення» конфлікту під тим або іншим приводом. Найчастіше, самі учасники сварки давно забули про її першопричини [4, с.  41].

Сімейні  конфлікти мають такі особливості:

  1. Зміст сімейного конфлікту складають: міжособистісні відношення (кохання, кровне споріднення) і правові і моральні обов’язки, які пов’язані із реалізацією функцій сім’ї, а саме: репродуктивної, виховної, господарсько-економічної, рекреативної (взаємодопомога, підтримка здоров’я, організація відпочинку), комунікативної і регулятивної.
  2. В основному на причини конфліктів в сім’ях впливають фактори мікро- і макросередовище. До факторів мікросередовища слід віднести: погіршення матеріального становища сім’ї; надмірну зайнятість одного чи навіть двох членів сім’ї на роботі; неможливість нормального працевлаштування подружжя; тривала відсутність власного житла; відсутність можливості влаштувати малих дітей в дитячі заклади.
  3. Особливість сімейних конфліктів проявляється і в динаміці та формах протікання. В цілому динаміка сімейних конфліктів характеризується класичними етапами (виникнення конфліктної ситуації, усвідомлення її, відкрите протиборство – інцидент, ескалація, кульмінація, завершення конфлікту, постконфліктна ситуація), але сімейні конфлікти відрізняються підвищеною емоційністю, швидкістю протікання кожного із етапів. Основні форми протиборства у сімейних конфліктах: докори, взаємні звинувачення, сварки, сімейні скандали, порушення спілкування.
  4. Сімейні конфлікти мають особливі способи вирішення, а саме: примирення, досягнення згоди, притирання відносин на основі взаємних поступів, розлучення.
  5. Сімейні конфлікти мають тяжкі, а інколи навіть і трагічні наслідки для членів сім’ї. Досить часто виникають різні фізичні захворювання членів сім’ї. Особливо важко переносять конфлікти діти [2, с. 125].

Таким чином, сімейні конфлікти – це протиборство між членами сім’ї на підґрунті зіткнення протилежно спрямованих мотивів і поглядів.

 

2. Причини та класифікація конфліктів у родинах

Справжні причини конфлікту важко виявити через різні психологічні моменти. Найбільш повно питання причин сімейних конфліктів представлено в дослідженнях Ємельяненко С. М. Він називає такі найважливіші причини конфліктів у родині:

 – обмеження одним із подружжя свободи, активності, дій, самовираження іншого;

 – негативна поведінка одного із членів сім’ї (алкоголізм, наркоманія, токсикоманія);

 – наявність протилежних інтересів, прагнень, обмеженість можливостей для задоволення потреб одного із членів сім’ї (на його думку);

 – авторитарний, жорсткий тип взаємовідносин, які склалися в сім’ї;

 – наявність важких матеріальних проблем, які практично не можливо розв’язати;

 – авторитарне втручання родичів в подружні відносини;

 – сексуальна дисгармонія партнерів [9, с. 44].

Класифікацію сімейних конфліктів проводять за кількома критеріями.

За суб’єктами конфлікти поділяють:

 – подружні конфлікти;

 – конфлікти між батьками і дітьми;

 – конфлікти між подружжям і їх родичами.

 Беручи до уваги безпосереднє джерело конфліктів, сімейні конфлікти в цьому аспекті поділяють на:

 – ціннісні конфлікти (наявність у подружжя протилежних цінностей і інтересів);

 – позиційні конфлікти (боротьба за лідерство в сім’ї, незадоволеність в признанні значимості «Я» одного із членів сім’ї);

 – сексуальні конфлікти (психосексуальна несумісність подружжя);

 – емоційні конфлікти (незадоволення потреби в позитивних емоціях: відсутність ласки, турботи, уваги, і розуміння зі сторони одного із членів подружжя);

 – господарсько-економічні конфлікти (різні погляди на ведення домашнього господарства, тяжке матеріальне становище сім’ї) [1, с. 157].

 Враховуючи поведінку подружжя в конфлікті, сімейні конфлікти поділяють на:

 – відкриті конфлікти;

 – латентні (скриті) конфлікти.

Відкритий сімейний конфлікт виявляється частіше через: відкриту розмову в некоректній формі; взаємні словесні образи; демонстративні дії (ляскіт дверима, биття посуду, грюкання кулаком по столу); неадекватні дії й ін.

Показниками латентного сімейного конфлікту є: демонстративне мовчання; різкий жест або погляд, який вказує на незгоду; бойкот взаємодії в якійсь сфері сімейного життя; підкреслена холодність у взаєминах. [7, с. 37].

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні