Психологічні особливості злочинних груп

 

Групова злочинна діяльність багатогранна. В кримінальному праві вона вивчається у плані вини і відповідальності осіб, що вчинили злочин у співучасті; кримінологію цікавлять причини групової злочинної діяльності з метою розробки заходів щодо її попередження і профілактики; криміналістику — можливість використання різних методів розкриття і розслідування групових злочинів. Юридична психологія вивчає процеси утворення злочинних груп, їх різновиди, структуру, психологічну специфіку групової злочинної діяльності. У практичній діяльності працівників правохоронних органів усі зазначені аспекти поєднуються.

Такий інтерес різних галузей науки і практики до злочинних груп не випадковий: він пояснюється, з одного боку, їх суспільною небезпечністю, з іншого — складністю науково-практичного дослідження. Суспільна небезпечність злочинних груп збільшується внаслідок того, що:

1) учасники груп надають один одному психологічну допомогу і підтримку, тому кожен почуває себе більш впевнено. Це, в свою чергу, полегшує прийняття рішення про вчинення злочину;

2) у групі швидше відбувається передача та засвоєння злочинного досвіду;

3) групі доступні такі способи вчинення злочинів, якими не може скористатися одинак;

4) у групі зростають можливості втаємничення злочину чи його слідів, захисту учасників від правоохоронних органів, надання допомоги заарештованим та членам їх сімей.

Криміногенність злочинної групи слід розглядати як узагальнений та трансформований на соціальному тлі прояв раніше сформованих якостей та властивостей особистості правопорушника, що визначають можливість вчинення злочинів у групі та поступовий розвиток її до більш організованих форм злочинної діяльності.


Поняття злочинної групи та її психологічна характеристика

У кримінальному праві злочинною групою називає умисна участь двох чи більше осіб у вчиненні злочину у вигляді простої чи складної співучасті (ст

19 КК України), що спричиняє відповідальність за вчинення злочинів деяких видів простою групою за змовою чи без неї, групою осіб за попередньою змовою і організованою групою, а також злочинною зграєю (бандою). Окрім того, існує відповідальність за різноманітні групові дії, що грубо порушують суспільний порядок, масові заворушення та ін.

Кожна із названих форм групових злочинів та групової злочинної діяльності має не тільки правовий, але й відповідний психологічний зміст. З позицій психології, злочинна група — це антисуспільне неформальне об'єднання двох або більше осіб для спільного вчинення злочинів, що е єдиним, особливим суб'єктом даного виду людської діяльності. Саме спільність вчинення злочинів певного виду (корисливих, корисливо-насильницьких, насильницьких) — головне, заради чого існує злочинна група.

У цьому визначенні наявні такі кваліфікаційні ознаки:

1) мала неформальна група, тобто нечисленна за складом спільність людей, стосунки у якій нормативно, офіційно не регулюються, підтримується безпосередній особистий контакт між учасниками;

2) об'єднання учасників відбувається завдяки спільній злочинній діяльності;

3) взаємодія учасників групи певним чином організована (від ситуативних груп, де групові структури ледве визначені, до організованих, де існують функціональні і психологічні взаємозв'язки);

4) група є єдиним особливим суб'єктом злочинної діяльності, тобто кожен учасник надає свій внесок відповідно до розподілу ролей — з одного боку, до кожного пред'являються певні вимоги — з іншого. Такі вимоги можна умовно поділити на загальні й часткові. Загальними є вимоги здійснювати протизаконні дії, беззастережно дотримуватись звичаїв та норм, що склалися в групі, та внутрігрупової субординації; частковими — обачливість у поведінці, здібності та досвід вчинення злочинів, наявність певних особистісних властивостей (рішучість, сміливість, відсутність жалю до потерпших та ін. )

1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні