Розвиток китайського кінематографа

Помітною особливістю китайських фільмів є їх «перейнятість» національною ідеєю, бажанням передати традиції, філософію, особливості суспільного життя Піднебесної. Найвідоміші китайські фільми в основному відтворюють історичні сюжети, а найбільш пізнаваною рисою є неперевершені сцени протиборств, в яких герої демонструють бездоганне володіння прийомами різних бойових шкіл Сходу. Герой китайського фільму на історичну тематику – певний архетип. Іноді у нього навіть немає імені: вдалий прийом задля того, щоб показати істинних героїв: не принців й чиновників, а звичайних воїнів, здатних пожертвувати собою заради держави. Це виховує патріотизм нації. Загалом китайські фільми є небагатослівними, як правило відстоюють моральні цінності: герой іде до самого кінця, де на нього, зазвичай, чекає смерть. Важливим також є образ жінки. Спілкування чоловіка і жінки, як правило, відбувається на засадах рівності. Жінка є самодостатньою особистістю – нерідко добре володіє бойовими мистецтвами, здатна на подвиг. На перший план виноситься внутрішня краса, хоча головні жіночі ролі у відомих фільмах грають визнані у Китаї і світі красуні.

У багатьох китайських фільмах присутня ідея єдності держави. Як приклад варто згадати всесвітньо відому картину режисера Джана Імоу «Герой», у якій на перший план виноситься конфлікт між любов’ю до малої батьківщини й ідеєю об’єднання окремих царств в єдину державу. Цей фільм яскраво ілюструє етику конфуціанства: відданість обов’язку, вірність, почуття вдячності, мудрість, повага до батька, мужність і хоробрість. У багатьох фільмах присутні сцени, в яких демонструються культурні надбання: каліграфія, опера, танці. Велику увагу режисери приділяють пейзажу. Інколи їм навіть стає замало унікальної природи Батьківщини й вони вирушають на пошуки нових природних ландшафтів до інших країн. Мало кому відомо, що фінальна сцена фільму «Будинок літаючих кинджалів» була відзнята в Україні. Важко не помітити й того, що китайські фільми дуже часто не мають класичного американського happy end. Натомість у більшості фільмів один з головних героїв гине, але ця смерть зазвичай відбувається в ім’я держави, кохання, вірності. Прийом катарсису – коли глядач проходить через усі перипетії разом із героєм і немовби очищається духовно – присутній досить-таки часто.

Виділяють шість поколінь китайських режисерів. Найбільш відомим серед них є п’яте покоління (Чжан Імоу, Чень Кайге, Тянь Чжуанчжуан, У Цзиню і Хуан Цзяньсінь). Ці режисери зробили значний внесок в історію розвитку не тільки китайського, а й світового кінематографа.

Не можна забувати й про те, що КНР є комуністичною державою, в якій цензура жорстко контролює всі сфери мистецтва, у тому числі й кінематограф. У Китаї заборонено випуск і дистрибуцію відеопродукції, що містить елементи жанру хоррор (жахи). Забороненими також є фільми «Пірати Карибського моря: на краю світу» (за присутні в ньому елементи насилля), «Мемуари гейші» (у ролі японських жінок знялись відомі китайські акторки, а це, на думку критиків, є доволі нетактовно з боку авторів фільму, особливо з огляду на нелюдське поводження японських військ під час окупації Китаю в 1930-х). Також не допускаються до показу фільми вітчизняного виробництва, зокрема «Горбата гора», в якому йдеться про романтичну історію кохання двох ковбоїв нетрадиційної орієнтації, «Загублені в Пекіні», (для внутрішнього показу із нього було вирізано 50 «надто відвертих» сцен, потім взагалі заборонено), «Жадання» (за еротичних сцени) «Літній палац» (події відбуваються на фоні розстрілу студентської делегації на площі Тяньаньмень).

У 2005 р. в Пекіні відбувся Форум, присвячений китайському кінематографу. В списках учасників було близько 140 імен кінематографістів із КНР і 50 запрошених із країн Америки, Азії, Європи, а також з Тайваню та Гонконгу

Подібний захід у Китаї відбувався вперше і мав епохальне значення. Надзвичайно цікавою подією стало відвідування учасниками Форуму й гостями найбільшого у світі Музею кіно, що містить велику колекцію експонатів, починаючи від першого диплома, отриманого на Московському фестивалі за фільм «Пісні рибалок» і закінчуючи макетами знімальних майданчиків.

Отже, китайський кінематограф – один із найдавніших у світі – подарував глядачеві десятки картини, що справді заслуговують на найвищі нагороди. Ці фільми мають надзвичайно глибокий зміст і далеко не завжди розраховані на непідготовленого глядача. Сподіваюся, з часом фільми родом із Китаю не втратять цієї дорогоцінної риси й не стануть поруч із тими тисячами одноденних фільмів, що збирають мільйонну аудиторію тільки завдяки знайомим обличчям із «зіркових пагорбів Голівуда».


Використана література

  1. Юткевич, С.  И. В театрах и кино свободного Китая : записки советского режиссёра.  — М.  : Искусство, 1953.  — 172 с.
  2. Торопцев, С. А. Очерк истории китайского кино : 1896–1966 / С.  А. Торопцев.  — М.  : Наука, 1979.  — 230 с.
  3. Торопцев, С. А. Кино и «культурная революция» в Китае / С.  А. Торопцев.  — М.  : Наука, 1978.
1 2 3 4 5 6 7 8

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні