Розвиток індійського кінематографу

План

Початок індійського кінематографу

Перші короткометражні та художні індійські фільми

В об’єктиві індійського кіно: актори і ролі

 

Індія, як відомо, країна контрастів. Їх характер чи не в усій повноті відображає національний кінематограф, що давно став своєрідним феноменом світового кіно – і в маскультурній його іпостасі, і, вдасне, в культурно-мистецькій.

Початок індійського кінематографу

7 липня 1896 р. в Бомбеї презентували перший фільм, місцем народження кінематографу в Індії є Форт (на місці старих укріплень), торгівельний квартал «Чорний кінь», отель Вотсона. Агенти братів Люм'єрів представляли собі кінематограф як інтернаціональне явище, тому в Індії фільм був презентований за рік після Європи і за три місяці до Америки. Перші дні демонстрували «Прибуття потяга», «Морське купання», «Руйнування будинку», «Робітники, що виходять із фабрики», «Леді й солдати на колесах». Проходило 4 сеанси в день, вартість квитка — 1 рупія. Пізніше репертуар змінився: «Годування дитини», «Радість паризьких базарів», «Вуличні танцюристки Лондона», «Пірнальник», «Картковий бій», «Треві перехилив супову тарілку». З 11 липня1896 р. фільми регулярно показують в театрі «Novelty», згодом відкрили спеціальну ложу для жінок, що дотримувалися традиції закривати обличчя. Вартість квитка залежала від розташування місця. За місяць до зображення додався музичний супровід — оркестр під керівництвом Симура Дова.
На початку 1897 р. в театрі «Gayety» було встановлено «Вітуграф» Стюарта, що демонстрував 14 фільмів за сеанс. Театр «Тіволі» пропонував тоновану ленту «Канкан», також були презентовані публіці мото-фотоскоп Х'юза, Андерсоноскопограф та біурнікальна оптична діорама. «Кліфтон і компанія» одними з перших відкрили власний заклад на Мідоуз стрит, 58. «П. Метцер та компанія», крім цього, пропонували послуги з проявки й друку плівки. Іноземні оператори часто знімали екзотичні індійські пейзажі, наприклад, у фільмі «Кокосовий ярмарок» або «Наша Індійська імперія», де зобразили історичні пам'ятки Делі й Лакнау. У 1898 проф. Стівенсон продемонстрував «Біоскоп» в Калькутті з фільмами «Смерть Нельсона», «Зміїний танок» та «Поховання Гладсона». Також він самостійно зняв сцену «Квітка Персії» з опери «1000 і 1 ніч», яка йшла в той час в театрі на бенгальській мові, потім — «Індійська панорама». Професор Андерсон привіз у Бомбей «Скопограф», що працював на електриці — демонстрував «Прибуття потяга на Бомбейський вокзал» та «Казки в Пуні».

Перші короткометражні та художні індійські фільми

Харишчандра С. Бхатвадекар (Саве-Дада) займався фотографією та торгував фотообладнанням, пізніше демонстрував стрічки на ручному програвачі в приватних будинках та школах. Йому вдалося купити власну кінокамеру «Райлі» в Англії, на яку він зняв стрічку «Борці» та фільм про навчених мавпочок і їх дресувальниках (показував їх у листопаді-грудні 1899 р. ). У 1899 р. зробив спробу додати до фільму звук при допомозі «Мікрофонографа» Беттчіні.
• 1 січня 1900 р

— в «Тіволі» показували фільм «Фатіма, індійський танок»;
• лютий 1900 — в «Новелті» — «Новий біоскоп» зі 120 стрічками, в тому числі документальними зйомками подій в Південній Африці.
Індієць мусульманин Ф. Б. Тханевала, інженер-електрик в Калбадені почав влаштовувати перегляди власних фільмів, в яких зображував сцени життя босбейських вулиць: «Дивовижні нові види Бомбея», «Мусульманська хода». У 1901 р. Саве-Дада випустив фільм про доктора Паранджпая, що відзначився в математиці в Кембридзькому університеті — зняв його зустріч із шанованими містянами, а також фільм про поновлення храму парсів Аташ Бехрам на базарі Чира. У тому ж році сінематографом захопився бенгалець Хіралал Сен — володар «Роял кінетоскопа», демонстрував імпортні фільми в Калькуттському «Классік-театр». Йому прийшла думка зняти театральні постановки, він створив сім стрічок з опери «Алі-баба» та трагедії на соціальну тему «Сарала» — його кінофільми йшли в той же день, що самі театральні постановки. Хіралал із братом організував систему приватних переглядів, багато роз'їжджав країною. Влаштував перегляд в будинку Рабіндраната Тагора для членів Верховного суду, махараджі. У 1903 р. презентував серію фільмів «Сценки з індійського життя» — події історії, міфології, побутові сценки.
• 1901 — Сід Хардінг показав «Жанну д'Арк» Жоржа Мельєса;
• 1905 — Дж. Ф. Мадан (старійшина театрального світу Калькутти) створив фірму «Ельфінстон біоскоп» (пізніше перейменували в «Театри Мадана»). Зняв серію «Свадеші» — національні фільми, репортажі про політичний мітинг у зв'язку з розділом Бенгалії. Першим професійним оператором Індії виступив Джотіш Саркар. У 1906 р. зняли кінопрограму про візит принца Вельського в Калькутту, через кілька місяців — «Жертвоприношення козла в храмі Калігхат» та інші. До 1907–1909 рр. відноситься хронікальний фільм «Проїзд кабульського еміра».
• У 1907 р. помер брат Саве-Дади й він продав свою камеру. Хіралал Сен (фірма «Роял Біоскоп» займався переважно прокатом іноземних стрічок.
• 1910 — «Ексцельсіор кінематограф» зняв щорічне мусульманське свято Мухаррам в Делі, а також стрічку «Втеча Далай-Лами» про те, як тибетський лідер обдурив китайську владу.
• 1911 — «Ексцельсіор кінематограф» та нова компанія «Роял Опера хауз» сперечалися за право знімати візит нового короля Георга П'ятого. Переміг «Ексцельсіор кінематограф»: з п'ятигодинною процесії вони відзняли 3,5 години, для цього арендували трамвай, в лабораторію доставили лід. У результаті глядач побачив саму процесію, танок жінок-зороастрійок. «Роял опера хауз» для реабілітації взялися за зйомку приїзду дарбара в Делі, проте стрічка вийшла одночасно з "Ексцельсіоро"м та іншою компанією «Олександра».

1 2 3 4 5

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні