Розвиток загальної розумової обдарованості дітей дошкільного віку

План

1. Умови розвитку загальної розумової обдарованості у дошкільному віці.

2. Принципи розробки спеціальних програм виховання і розвитку обдарованих дітей.

 

У виявленні і розвитку загальної розумової обдарованості дошкільників надзвичайно важливу роль відіграють дорослі, ті, хто безпосередньо займається вихованням дитини. Інколи у батьків, а то і у деяких педагогів може скластись помилкове уявлення, що обдарована дитина не потре­бує якогось особливого керівництва з боку дорослих у своєму розумовому розвитку. Особливо часто це буває у тих випадках, коли у дитини надзви­чайно рано (у 2,5-3 роки) чітко визначаються пізнавальні інтереси (дити­на, як кажуть "спеціалізується" у певній науковій області – математиці, географії, природознавстві тощо). В цьому випадку дорослі воліють "іти за дитиною", вважаючи, що достатнім буде давати відповіді на запитання дітей та забезпечувати їх іншими джерелами інформації (наприклад, купують книги енциклопедії та ін. ), підтримують потяг дитини до самостійного пошуку інформації (заохочують раннє читання, роботу на комп'ютері тощо).

Однак, як свідчать численні спостереження, ефективний розвиток загальної розумової обдарованості можливий лише при дотриманні цілого ряду умов. Вони виділені у багатьох працях зарубіжних, російських та українських педагогів, психологів. Можна виділити серед названих умов загаль­ні, які забезпечують успішне виявлення та розвиток природної обдарованості дітей в суспільстві в цілому, та умови, котрі визначають ефективність ро­боти з кожною конкретною дитиною.

Зарубіжні дослідники (зокрема американські вчені М. Карне, А. Шведел, К. Текекс у книзі "Одаренные дети") виділяють такі загальні обов'язкові умови:

- проведення систематичного обстеження дітей з метою виявлення рівня розвитку їх розумових здібностей, а також стану їх здоров'я (відсутність сенсорних вад: погіршення зору, слуху тощо);

- створення спеціальних програм для навчання обдарованих дітей у дошкільному закладі та школі;

- спеціальна підготовка педагогів до роботи з обдарованими дітьми;

- озброєння батьків знаннями та вміннями, які дозволять їм забезпе­чити розвиток їх обдарованих дітей (злам ряду негативних установок та психологічних стереотипів у ставленні до раннього вияву обдарованості, попе­редження помилок у ставленні до обдарованих дітей, навчання прийомів розвитку здібностей та творчого потенціалу дитини тощо).

У розвитку обдарованості кожної дитини важливі і наступні умови: 1) наявність у сім'ї дитини багатого культурного та інформаційного середовища; 2) ставлення до дитини з боку батьків, однолітків, близьких дорослих. Воно повинно включати любов дорослих до дитини, зацікавленість її справами, прагнення її зрозуміти, прийняти такою, як вона є. На цю умову особливо вказують психологи (І. Іщенко, О. Бєлова, С. Лободіна тощо). Наприклад, О. Бєлова у своїй книзі наводить сформульовані Н. Роджерсом принципи, які допоможуть батькам та педагогам налагодити стосунки з обдарованою дитиною:

  • Я буду уважно слухати тебе: твої почуття та думки
    Тоді я почую твою радість, твій біль, твою печаль, твій гнів.
  • Я поважатиму тебе та твої рішєння, котрі ти приймаєш стосовно себе.
  • Я можу не погоджуватися з тобою, але я завжди поважатиму твоє право на власну думку.
  • Я буду підбадьорювати та підтримувати тебе у прагненні спробувати щось нове, але я ніколи не штовхатиму тебе до цього силоміць.
  • Я вчуся в тебе і завжди відкритий для нового досвіду, котрий я отримую у спілкуванні з тобою: часом я помиляюся, чиню так; як мені не хотілося б, в таких випадках я скажу тобі про це прямо, скажу "пробач".

Важливою умовою є також навчання і виховання дитини у дошкільному закладі з урахуванням її індивідуальних пізнавальних інтересів та потреб (створення спеціальних про­грам для роботи з обдарованими дітьми, правильний вибір форм та методів їх навчання тощо).

Принципи розробки програм для роботи із розумово обдарованими діть­ми у зарубіжній та вітчизняній педагогіці дещо відрізняються. Якщо проаналізувати принципи, висунуті американськими вченими (М. Карне, А. Шведел та П. Ліннемайєр – кн. . "Одаренные дети", М. ,1991), можна відзначити, що ними охоплюється досить велика кількість аспектів та проблем, як загально-педагогічного та суспільного характеру, так і конкретних проблем кожної обдарованої дитини та навчального закладу, який вона відвідує. Назвемо для прикладу такі принципи:

  1. Кожна обдарована дитина неповторна, тому програма. має бути ін­дивідуальною, перед її створенням слід добре вивчити дитину, щоб програ­ма точно відповідала її індивідуальним потребам.
  2. Програма повинна включати різноманітний навчальний матеріал, щоб не звужувати пізнавального інтересу дитини.
  3. Програма для обдарованої дитини повинна бути збалансованою і сприяти всебічному розвитку, передбачати розвиток рухової та емоційної сфер, а також спілкування (якщо дитина навчається у звичайному класі, їй слід забезпечити можливість спілкуватися з іншими обдарованими дітьми і навпаки).
  4. Оскільки для дитини надзвичайно важливим фактором є сім'я, програма повинна передбачати спільну роботу сім'ї та освітнього закладу.
  5. Програма може передбачати також вимоги до кваліфікації педаго­гів та форми безперервного навчання їх за місцем роботи.
  6. Невід'ємною частиною програми має бути система оцінки її резуль­тативності (критерії оцінки, частота і форми контролю за проходженням дитиною програми).
  7. Програма повинна включати власну систему вияву обдарованих дітей.
  8. Програма повинна передбачати оптимальний і плавний перехід дити­ни з одного рівня на інший, щоб забезпечити поступальний хід її розвитку.
  9. Важливою частиною програми має бути розвиток творчих здібностей обдарованої дитини.
1 2 3

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні