Семінарські заняття по психології та їх характеристика

План

Вступ

1. Поняття та основні функції семінарських занять по психології

2. Типи семінарських занять

3. Підготовка та проведення семінарського заняття.

Висновки

Список використаної літератури

 

Вступ

Семінарське заняття – вид навчальних практичних занять студентів вищих навчальних закладів, який передбачає самостійне вивчення студентами за завданням викладача окремих питань і тем лекційного курсу з наочним оформленням матеріалу у вигляді реферату, доповіді, повідомлення тощо.

Семінарські заняття тісно пов'язані з лекціями та іншими формами навчальної роботи у вищому навчальному закладі та зорієнтовані на формування у студентів умінь і навичок самостійно здобувати знання. Вони сприяють розвитку пізнавальної активності й самодіяльності студентів більшою мірою, аніж будь-які інші форми організації навчання; розвивають логічне мислення, спонтанне мовлення, уміння висловлювати й аргументувати власні думки, критично аналізувати аргументи опонентів, а також допомагають глибокому засвоєнню фундаментальних знань, формуванню переконань, виробленню активної життєвої позиції.

Окрім того, семінарські заняття дають змогу ближче познайомитися зі студентами, донести до них необхідну інформацію, а відтак перевірити, як вони засвоїли її, як користуються нею в навчальній, науковій і громадській роботі. Викладач має змогу враховувати життєвий досвід, теоретичну і практичну підготовку студента, його індивідуальні особливості і здібності, що зумовлює підвищення рівня підготовки кожного студента і цілої групи.


1. Поняття та основні функції семінарських занять по психології

Семінарське заняття   по психології є діалогічною формою навчального заняття.  На ньому студенти мають можливість засвоєння знань в процесі їх активного обговорення, хоча ступінь їх активності може бути різною.  На семінарах студенти закріплюють знання, отримані на лекціях або з книг, в процесі їх переказу або обговорення.  Підготовка до занять за першоджерелами (а не тільки підручниками), виступ з повідомленнями розширюють знання студентів по курсу.

Розглянемо основні функції семінарських занять в навчальному процесі.

Закріплення отриманих знань здійснюється різними способами.  По-перше, в процесі самостійної підготовки до заняття студенти повторюють матеріал, вивчений на лекціях або за підручником.  По-друге, промовляння вголос навчального матеріалу на занятті підвищує ступінь його засвоєння.  По-третє, обговорення отриманих знань робить їх більш міцними.

Розширення і поглиблення знань   відбувається тоді, коли студенти готуються до семінарського заняття за першоджерелами.  В процесі їх читання і конспектування вони отримують більше інформації, ніж міститься в лекціях і підручнику.  Розширенню і поглибленню знань також сприяє підготовка студентами рефератів чи повідомлень по спецпитаннях, а також підготовка всіх студентів по одним і тим же питанням по одним і тим же першоджерелам.

Розвиток умінь самостійної роботи   відбувається в процесі підготовки до занять.  Розвиваються вміння самостійного пошуку, відбору та переробки інформації.  Цьому сприяють різні форми постановки завдань для підготовки до заняття - кількість питань і їх формулювання, вказівку конкретних джерел, розділів, сторінок - чи надання студентам можливості самостійного пошуку.

Стимулювання інтелектуальної діяльності.    На семінарському занятті можуть активізуватися мнемічна і розумова діяльність студентів.  Це залежить від форми організації занять, від типу постановки завдань і питань на семінарах.  Вони можуть стимулювати:

репродуктивну активність:   необхідність запам'ятати і точно відтворити певний матеріал

продуктивну активність:   аналітичну та узагальнюючу розумову діяльність студентів, критичне мислення при засвоєнні знань.

 

2. Типи семінарських занять

Залежно від ступеня активізації мнемической або розумової діяльності студентів форми організації семінарських занять можна розділити на два типи: 1) репродуктивний і 2) продуктивний.

Репродуктивний тип організації   заняття передбачає, перш за все, активізацію мнемонічних здібностей студентів.  Вони повинні запам'ятати і переказати певний навчальний матеріал на основі матеріалу лекцій або підручників або першоджерел.  Викладач висуває певні вимоги до ступеня точності відтворення, до можливості вираження знань «своїми словами», висловом власної думки і оцінки.

Репродуктивний характер заняття надає постановка питань наступного типу:

Увага і його види;

Поняття про пам'ять;

Основні риси характеру.

Продуктивний тип організації   заняття передбачає активізацію розумових здібностей студентів.  Вони повинні порівняти, проаналізувати, узагальнити, критично оцінити, зробити висновок на основі почутого або прочитаного матеріалу.  Такий характер заняття надає постановка питань наступного типу:

Чим відрізняється.

. ;

Що спільного між . . . ;

Які механізми . . . ;

 

3. Підготовка та проведення  семінарського заняття.

Підготовка викладача до семінару   полягає у виборі теми заняття, його плануванні і постановці питань, підборі літератури, написанні конспекту.  Теми занять плануються в робочій програмі курсу і можуть вибиратися на основі різних критеріїв.

  1. Теми семінарів мають можливість повторювати теми лекцій, наприклад «Пам'ять», «Увага», «Мислення». В такому випадку семінар направляється на закріплення, доповнення або творче обговорення відповідного розділу курсу, розглянутого на лекції.
  2. На семінарах можуть розглядатися теми, що не вивчалися на лекціях, формулювання можуть бути такі ж, як і в попередньому пункті. Але, наприклад, тема «Увага» може не вивчатися на лекції, а обговорюватися на занятті на основі письмових джерел. В цьому випадку заняття буде направлено на розширення знань за рахунок підручника і першоджерел.
  3. Теми семінарського заняття можуть являти собою конкретні аспекти відповідного розділу, наприклад «Індивідуальні особливості пам'яті та прийоми успішного запам'ятовування». В даному випадку заняття буде направлено на поглиблення знань відповідного розділу.

Найважливішим аспектом підготовки викладача   до семінару є продумування і постановка питань для обговорення.  Від кількості і типи питань, які будуть поставлені для розгляду на занятті, залежить його хід.  Багато викладачів вважають за необхідне виносити на семінар від 3 до 5 питань.  Передбачається, що більшу кількість запитань на одному двогодинному занятті обговорити неможливо.  Такий підхід цілком виправданий для семінару репродуктивного типу.  Однак багато що залежить від характеру і обсягу питань.  Більш приватні, конкретні питання, а також питання, що стимулюють порівняння (пошук подібності та відмінності), аналіз, синтез, узагальнення, конкретизацію, умовиводи, можуть вимагати інших тимчасових витрат.  Часом обговорення таких питань важко планувати в часі.

Часто постановці питань передує   підбір літератури.  І це цілком зрозуміло: питання залежать від того, яку літературу читатимуть студенти.  Важливим аспектом підбору літератури є визначення її обсягу, який повинен бути прочитаний студентами при підготовці.  Деякі викладачі виходять з принципу: чим більше, тим краще.  Однак це невірний підхід з методичної та психологічної точок зору.  Він призводить до фрустрації у виконавчих студентів, оскільки вони готуються також до семінарів з інших предметів, і на все у них не вистачає часу.  У лінивих студентів і зовсім пропадає бажання читати.  Більш правильний з методичної точки зору підхід повинен грунтуватися на навчальних планах.  Він полягає в тому, що тривалість підготовки студента до семінару не повинна істотно відрізнятися від тривалості самого семінару.  Обґрунтовується це тим, що при розробці навчальних планів аудиторні та самостійна робота студентів зазвичай планується в співвідношенні 50 на 50%.  Звичайно, різні студенти читають і конспектують в різному темпі.  На яких з них слід орієнтуватися, вирішує викладач.

1 2

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні