Сленг в англійській мові

Загальна характеристика сленгу як різновиду соціальних діалектів

Особливості лексики у соціальному аспекті

Лексика тієї чи іншої мови поділяється на літературну та нелітературну. Літературна або так звана мовна норма – ці історично обумовлена сукупність загальновживаних мовних засобів, а також правила їх використання, що визначені суспільством як найприйнятні в конкретний історичний період [18, 14]. Характерні ознаки мовної норми – відносна стабільність, загальновживаність. До літературної лексики належать: книжні, стандартні розмовні та нейтральні слова. До нелітературної відносяться слова, обмежені у вжитку певним середовищем, зумовленим спільністю територіального проживання, спільністю занять, а також метою спілкування. У межах цієї групи виділяють: вульгаризми, діалекти, професіоналізми, жаргонізми, сленг. Ця частина лексики відзначається своїм розмовним та неофіційним характером.

Вульгаризми – грубі слова, нецензурні висловлювання, які викликають протест у слухачів [30, 77]. Виділяють три групи вульгаризмів [30, 81]:

  1. нецензурні слова та висловлювання з поміткою “табу” в спеціальних словниках (slut, whore);
  2. богохульства (for God’s sake);
  3. вульгаризми-інтенсифікатори (bloody, stinking).

Діалект – це територіальний, часовий або соціальний різновид мови, який вживається більш-менш обмеженою кількістю людей та відрізняється за своєю будовою від мовної норми [17, 54].

Професіоналізми, жаргонізми та сленг можна об’єднати загальною назвою соціальні діалекти.

Соціальні діалекти – це варіанти або різновиди мови, якими користуються окремі соціальні угрупування людей [17, 8]. Раніше їх називали класовими.

Професіоналізми – різновид соціальних діалектів, який використовується групами людей, об’єднаними певною професією або родом занять [17, 8]. Це може бути мова музикантів, спортсменів, військовослужбовців. Зазвичай професіоналізми означають назви інструментів, процесів та інших характеристик професійної діяльності. Слід зазначити, що поява професіоналізмів пов’язана не стільки з прагненням мовців до виразності мовлення, скільки з необхідністю позначення різноманітних понять, які в літературній мові передаються шляхом опису.

Низка професіоналізмів характерна для членів англійського парламенту:

another place – інша палата (вживається членами палати лордів про палату громад і навпаки);

baby of the house –наймолодший член парламенту;

back-bencher – рядовий член парламенту;

carpetbagger – “чужак”, кандидат на виборах, який не живе в даному виборчому окрузі.

Велика кількість професіоналізмів існує в середовищі військовослужбовців:

Archie – тип зенітного кулемету (від Archibald);

lifer – старослужбовець;

red cap – військовий поліцейський;

red hat – штабний офіцер;

prune – льотчик-невдаха.

Жаргонізми – різновид соціальних діалектів, який складається з довільно вибраних, видозмінених та поєднаних слів або їх елементів та вживається окремою соціальною групою з метою відокремлення від іншої частини мовної громади [16, 79]. Такі слова несуть таємний, незрозумілий для інших людей зміст.

Виділяють такі різновиди жаргону в англійській мові:

  • “зворотній”: yob замість boy;
  • “центральний”: ilkem замість milk; utchker замість eatch;
  • “римуючий”: flea and louse або cat and mouse замість house; sorrowful tale замість

Всі ці види використовуються виключно з метою зробити мовлення тієї чи іншої соціальної групи незрозумілим для інших людей

Для жаргону є характерним не тільки викривлення існуючих слів, але й багаточисленні запозичення, зовнішній облік яких змінюється таким чином, що вони ні чим не відрізняються від інших лексем даної мови.

Вузький характер жаргону яскраво ілюструється на основі лексики, типової для різних учбових закладів. За межами цих шкіл вказані слова або зовсім не використовуються, або вживаються в іншому значенні. Наприклад, в Ітоні (одна з дев’яти престижних шкіл в Англії) вживаються наступні жаргонізми: scug – негідник, tug – учень коледжу, to sap – виконувати тяжку роботу; у Вестмінстер-Скул: bag – молоко, beggar – цукор, blich – м’яч; в Уінчестерському коледжі: to firk – посилати, to go continent – залишатися вдома у зв’язку з хворобою, tug – несвіжий, без смаку.

Особливе місце серед соціальних діалектів займає сленг. Під цим поняттям розуміють найрізноманітніші явища лексичного та стилістичного характеру. Сленг – це слова, які найчастіше розглядаються як порушення норм стандартної мови. Це дуже виразна, іронічна лексика, яка слугує для позначення предметів, про які говорять в повсякденному житті. Варто зазначити, що іноді жаргонізми відносять до сленгу, таким чином не виділяючи їх як самостійну групу, і сленг визначають як особливу лексику, що використовується для спілкування групи людей із спільними інтересами [18, 9]. Так, В. А. Хомський включає жаргони до спеціального сленгу (див. додаток 1). Проте, на нашу думку, за даною схемою сленг є надто генералізованим і тотожним поняттю “соціальні діалекти”. Тому ми вважаємо доцільним запропонувати власну схему класифікації мови взагалі (див. додаток 2).

Отже, в тій чи іншій мові під впливом екстралінгвістичних умов виникають “соціально забарвлені слова”, які визначають характер та існування діалектів. Проте, це дещо спрощене розуміння цього поняття. Мова у всіх своїх проявах та різновидах (в тому числі і різноманітних діалектах) є суто соціальним явищем. Було б неправильно вважати, що основні фактори, які регулюють існування та розвиток мови, носять тільки “внутрішньомовний характер” або, що мова є саморегулюючою системою, а соціальні фактори – це тільки периферійні чинники. Людина та мова співіснують нерозривно. Суспільна природа мови визначає не тільки умови її існування, але й всі її функції, особливості лексики та фразеології, граматики, стилістики.

1 2 3 4 5 6 7