Технологія соціально-педагогічної діяльності
Сутність поняття «сім'я». Існує безліч дефініцій поняття «сім'я». Усі вони відбивають той стан у теорії соціальної роботи, коли предметом її вивчення стає сім'я як соціальний інститут, мала група й система взаємовідносин.
Наведемо деякі відомі визначення поняття «сім'я».
Сім'я - це «соціальний інститут, тобто стійка форма взаємовідносин між людьми, у межах якої здійснюється основна частина повсякденного життя людей: сексуальні стосунки, дітонародження й первинна соціалізація дітей, значна частина побутового догляду, освітнього й медичного обслуговування, особливо у ставленні до дітей та осіб похилого віку».
Сім'я є першоосновою духовного, економічного та соціального розвитку суспільства та виконує в ньому такі функції:
- господарська-економічну - планування сімейного бюджету, організація споживчої діяльності по веденню домашнього господарства та організації побуту сім'ї;
- репродуктивну - продовження людського роду через народження дітей;
- комунікативну - створення сприятливого сімейного мікроклімату, організація внутрішньосімейного спілкування;
- виховну - передача дорослими членами сім'ї соціального досвіду дітям;
- рекреативну - організація вільного часу та відпочинку сім'ї, розвиток інтересів і потреб її членів;
- психотерапевтичну - психологічна підтримка членів сім'ї в різних життєвих ситуаціях, створення доброзичливого емоційного клімату в сім'ї з метою відновлення фізичних і психічних сил членів родини, витрачених у різних стресових ситуаціях.
Виходячи із парадигми розуміння сім'ї як соціальної групи, її можна визначити як динамічну малу соціальну групу людей, поєднаних спільністю проживання (чи тимчасовою відсутністю) і родинними взаєминами (шлюбу, кровної спорідненості, усиновлення, опіки, свояцтва), спільністю формування й задоволення соціально-економічних і біологічних потреб, любов'ю, взаємною моральною відповідальністю.
Сім'я складається з трьох основних підсистем: чоловік - жінка; батьки -діти; дитина - дитина. Ці системи є відносно автономними, проте взаємозалежними в повсякденному житті.
Сім'я виступає насамперед провідним важливим чинником соціалізації особистості на мікрорівні. її основні соціалізуючі функції полягають у забезпеченні фізичного та емоційного розвитку індивіда, формуванні статевої ідентифікації дитини, її розумового розвитку, а також розвитку здібностей і потенційних можливостей, забезпеченні дитині почуття захищеності; формуванні ціннісних орієнтацій особистості; оволодінні дитиною основними соціальними нормами.
Деякі фахівці роблять спроби дати визначення сім'ї на основі системного підходу з урахуванням того, що вона несе в собі одночасно ознаки і соціального інституту, і малої групи, і системи стосунків. До найбільш значущого для практичного соціального працівника можна віднести визначення сім'ї, подане І. Трубавіною.
«Сім'я - це соціально-педагогічний інститут та особлива соціальна система, яка є підсистемою суспільства і включає в себе інші підсистеми (членів сім'ї); це мала соціальна група, первинний контактний колектив. Усе це дозволяє говорити про такі її ознаки, як шлюбні, міжпоколінні, кровні, встановлені зв'язки між членами сім'ї; родинні почуття, почуття безпеки, захищеності, любові, поваги; спільний побут і проживання членів сім'ї; наявність певних функцій у суспільстві (видів життєдіяльності сім'ї), прав сім'ї в суспільстві й прав членів сім'ї в родині, обов'язків членів сім'ї стосовно один одного та відповідальність перед суспільством за своїх членів».
Література
- О. І. Бондарчук
- В. Є. Сорочинська. Організаційна робота соціального педагога.
- І. Д. Звєрєва, Г. М. Лактіонова. Соціальна робота в Україні.
- Коваль Л. Г. Соціальна педагогіка.
- А. Й. Капська. Соціальна педагогіка.