Відзив на позовну заяву. Зустрічний позов

Процесуальна рівність сторін у справі в господарському процесі забезпечується наданням відповідачу можливості захисту проти поданого позову шляхом надання до господарського суду запере­чень. Змагальна форма процесу дозволяє відповідачу не чекати по­чатку розгляду справи по суті, а вже після ознайомлення з позовом та наданими позивачем доказами визначитися зі способом захис­ту: а) наданням господарському суду відзиву на позовну заяву, або б) поданням позивачу зустрічного позову.

Захист відповідача від позову може відбуватися шляхом вико­ристання матеріально-правових і процесуально-правових засобів захисту, що зумовлено змагальним характером господарського процесу.

Матеріально-правовий захист відповідача від позову здійсню­ється в рамках матеріального права, з тим, щоб спростувати цей позов по суті. Відповідач може стверджувати і доводити відсут­ність положень закону, на яких ґрунтуються вимоги позивача, або втрату чинності закону або непоширення його на ці правовідноси­ни. Відповідач має право посилатися на відсутність усіх або окре­мих підстав позову, які передбачені нормою матеріального права, на пропуск строку позовної давності, неправильну правову оцін­ку фактичних обставин справи й інші юридичні факти. Господар­ський суд співставляє норми матеріального права з фактичними обставинами справи і може виявити відсутність тих юридичних фактів, на які посилається позивач.

Головна мета і сенс матеріально-правових заперечень проти по­зову - це наведення аргументів про те, що відсутнє суб’єктивне матеріальне право, про захист якого просить позивач. Наслідком успішного матеріально-правового захисту проти позову буде вине­сення господарським судом рішення про відмову позивачеві в за­доволенні його вимог.

Процесуально-правові заперечення проти позову - це аргумен­ти відповідача, якими він прагне довести неправомірність власне судового процесу. Відповідач може стверджувати і доводити, що справа непідвідомча господарському суду, а також є інші обстави­ни, вказані в ст. ст. 80, 81 ГПК України, які перешкоджають або свідчать про неможливість розгляду цієї справи в суді. Наслідком успішного процесуально-правового захисту буде винесення ухва­ли суду про припинення провадження у справі або про залишення позовної заяви без розгляду.

Заперечення проти позову можуть бути висловлені в різних за­явах, клопотаннях відповідача. Крім того, ГПК України передба­чає таку специфічну форму об’єднання всіх заперечень відповіда­ча проти пред’явленого позову, як відзив на позовну заяву (ст. 59 ГПК України). Особа, що бере участь у справі, має право напра­вити до господарського суду відзив на позовну заяву з доданими документами, що підтверджують заперечення проти позову та докази направлення іншим особам, що беруть участь у справі, копій відзиву та документів, які в них відсутні. Строк подання відзиву на позовну заяву до господарського суду в ГПК України не вста­новлений. Ці положення ГПК мають диспозитивний характер, оскільки надіслання відзиву не є обов’язковим.

Відзив підписується повноважною особою відповідача або його представником. Відзив має містити: найменування позивача і но­мер справи; мотиви повного або часткового відхилення вимог по­зивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обґрун­товують відхилення позовної вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву (у тому числі про надіслання ко­пій відзиву і доданих до нього документів позивачеві, іншим від­повідачам, прокурору).

Іншою формою захисту відповідача є подання зустрічного по­зову. Зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем по­зивачу для одночасного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової ви­моги відповідача до позивача.

Наприклад, орендодавець звернувся з до орендаря з позовом про стягнення орендної плати, а орендар по­дав зустрічний позов з вимогою про визнання договору оренди недійсним.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від первісного позову. По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред’являється він до первісного позивача. По-друге, по­дання зустрічного позову є можливим лише до початку розгляду господарським судом справи по суті, тобто до першого судового за­сідання у цій справі. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частко­во чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різ­них, але взаємопов’язаних вимог.

Оскільки відповідач набуває свого процесуального статусу з мо­менту винесення ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду і порушення провадження у справі, право на подання зустрічного позову виникає у відповідача з моменту винесення господарським судом цієї ухвали

Якщо позовну заяву за зустрічним позовом по­дано до винесення ухвали про прийняття позовної заяви до роз­гляду і порушення провадження у справі, ця позовна заява не має прийматися судом і підлягає поверненню.

Якщо відповідачів у справі двоє й більше, вони вправі звернути­ся зі спільним зустрічним позовом до позивача. Якщо у справі бе­руть участь двоє чи більше позивачів, відповідач вправі звернути­ся з зустрічним позовом до кожного окремо або всіх відповідачів.

Оскільки третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на пред­мет спору, вступає у справу поданням позову, сторона може подати зустрічний позов відносно позову, поданого такою третьою особою.

Зустрічний позов повинен бути взаємно пов’язаний із первіс­ним. Взаємна пов’язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятися в такому:

а) обидва позови взаємно пов’язані, і їх спільний розгляд спри­ятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов’язаність первісного і зустрічного позову може виражатися в підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зарахо­вуватися. Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов’язання припи­няється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк ви­конання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги. За­рахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;

в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустріч­ного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсут­ність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб’єктивне право позивача за первісним позовом.

Найчастіше в практиці використовується подан­ня зустрічного позову про визнання договору купівлі-продажу об’єкта нерухомості недійсним при первіс­ному позові про визнання права власності на об’єкт нерухомості, коли договір купівлі-продажу цього об’єкта є основним доказом у справі. У таких випад­ках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову в первісному позові повністю чи частково.

Відсутність однієї з перелічених підстав прийняття зустрічного позову тягне за собою повернення зустрічної позовної заяви з по­силанням на ст. 60 ГПК України.

Зустрічний позов подається до місцевого господарського суду, який уже розглядає первісний позов, у формі позовної заяви за загальними правилами подання позовів. У п. 2 інформаційного листа ВГСУ від 11 квітня 2005 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального ко­дексу України, порушені у доповідних записках про роботу госпо­дарських судів у 2004 році» зазначено, що при вирішенні питання про підсудність зустрічних позовних заяв слід виходити з того, що за змістом ч. 1 ст. 60 ГПК України зустрічний позов завжди розглядається спільно з первісним позовом в тому ж суді, в прова­дженні якого перебуває справа за первісним позовом.

Якщо позовну заяву за зустрічним позовом подано з порушен­ням вимог, викладених у ст. ст. 54-58 ГПК України, господар­ський суд повертає позовну заяву на підставі ст. 63 ГПК України. У випадку відсутності підстав прийняття зустрічного позову для сумісного розгляду з первісним позовом, установлених ч. 1 комен­тованої статті, позовна заява підлягає поверненню відповідно до ст. 60 ГПК України.

У випадку прийняття зустрічного позову до одночасного роз­гляду з первісним позовом господарський суд виносить ухвалу. Це ухвала не про порушення провадження у справі за зустрічним позовом, а про прийняття зустрічної позовної заяви для спільного розгляду з первісним позовом.

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні