Впровадження відкритої освіти, як складова реформування освітньої сфери

План

1. Сутність відкритої освіти. Нормативно-правова база впровадження відкритої освіти. Потенціал впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті дорослих

2. Найбільш актуальні аспекти відкритої освіти. Технології та інструменти відкритої освіти

3. Перспективні напрями для України та рекомендації щодо заходів впровадження відкритої освіти

Список використаних джерел

 

1. Сутність відкритої освіти. Нормативно-правова база впровадження відкритої освіти.  Потенціал впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освіті дорослих

Відкрита освіта – це система навчання, яка доступна будь-кому з бажаючих, без аналізу його початкового рівня знань, яка використовує технології і методики дистанційного навчання і забезпечує навчання в ритмі, зручному для того, хто навчається. Система ВО покликана стати адекватною інформаційному суспільству, яке народжується.

Відкрита освіта – рух, що вже набув великого поширення і впливу та, цілком можливо, визначатиме розвиток всієї системи освіти, культури викладання і навчання на десятки кроків вперед.

Ідеї і інструменти відкритої освіти передусім спрямовані, поряд із забезпеченням більшої доступності, на поліпшення якості освіти, чого, зрозуміло, сьогодні легше досягти через дистанційне стаціонарне навчання. Напевно, таке становище зберігатиметься ще й завтра, і післязавтра. Звичайно, окреме місце тут посідає надзвичайно важлива для сучасного світу сфера безперервної освіти протягом усього життя людини. Тут можливості дистанційного навчання у поєднанні з іншими складовими відкритої освіти обіцяють вже найближчим часом змінити становище на краще і перетворити безперервну освіту з добрих побажань політиків і посадовців на повсякденну реальність, що поліпшує умови життя мільйонів людей.

Відкрита освіта з допомогою нових технологій має на меті поліпшити традиційний навчальних процес, відкрити для нього нові можливості. Вона з усіма її технічними і організаційними новаціями має цілковито традиційну мету: передавати накопичені і отримувати нові знання в рамках традиційних освітніх соціальних систем, що склалися віками – університету, школи, спільноти колег-викладачів. Відкрита освіта зараз просто дає традиційній освіті діяльності нові, потенційно надзвичайно потужні засоби, інструменти і прийоми їх використання; цей позитивний потенціал у деяких аспектах реалізується вже зараз, інші його елементи для отримання адекватних сподіванням результатів потребують тривалого розвитку і відповідної творчої роботи.

Рух відкритої освіти справді спирається на новітні комп’ютерні і комунікаційні технології (передусім, звичайно, Інтернет), він став можливим завдяки цим технологіям і відводить технічним проблемам значне місце

Однак слід пам’ятати, що технології, незважаючи на всю привабливість для багатьох саме цього аспекту явища, - не мета, а засіб відкритої освіти. Передусім відкрита освіта стосується не технологій (хоч вони справді є дуже важливими), а педагогіки вищої освіти і навчального процесу у закладах вищої освіти. І надзвичайно важлива роль Інтернету та уможливлених ним відкритих курсів, вільного обміну, колективної роботи з різноманітними матеріалами полягає в тому, що технології зробили сьогодні дійсністю те, що було надзвичайно складним, якщо не взагалі не неможливим ще 20 років тому, - реальний, на конкретному практичному рівні, обмін педагогічним досвідом викладачів, колективний розвиток і впровадження кращих напрацювань без необхідності суворої уніфікації і, зрештою, нівелювання індивідуальності, які гублять вищу освіту.

Надзвичайна складність педагогіки вищої освіти визначається вже самим її предметом: адже якщо в системі середньої освіти, де методика викладання досягла значних успіхів, існують десятки навчальних курсів, то у вищій освіті є тисячі, причому багато з цих навчальних курсів дуже не схожі один на одного. Викладачі ж у більшості випадків раніше просто не мали змоги дізнатися не те що про результати професійної діяльності колег з інших міст чи інших країн, а навіть про саме їхнє існування. Внаслідок величезної різноманітності предметів і підрозділів та їхнього великого навантаження виокремлення і документування педагогічного досвіду у системі вищої освіти до останнього часу становило нерозв’язну проблему. Новітні технології і воля викладачів та адміністрації кількох провідних освітніх закладів докорінно змінили становище.

Зараз із навчальними курсами багатьох університетів можна не тільки ознайомитися, а й використовувати їх у власній практиці та брати участь у їх вдосконаленні. Завдяки ідеям і засобам відкритої освіти сьогодні нарешті вдалося наблизитися до подолання розриву між освітньою і науковою діяльністю принаймні в одному дуже важливому аспекті – педагогічні досягнення та визнання колег стають зараз для викладачів такою необхідністю, як вченого цитування колегами його наукових праць.

Слід також відзначити, що відкрита освіта робить доступними не тільки курси, а й цілісні (одна за найпоширеніших назв таких комплексів – «відкриті порт фоліо») навчальних матеріалів, що дає змогу познайомитися не просто зі змістом того чи іншого курсу певного викладача, а і з ефективністю такого курсу, оскільки до відкритого портфоліо входять і практичні результати роботи студентів та записи про їхню успішність. Крім того, очевидно, що такі відкриті портфоліо можуть використовуватися і вже використовуються як набагато кращий за традиційний, набагато об’єктивніший і повніший звіт про успішність і досягнення студента про прийомі на роботу чи вступі до аспірантури.

Сьогодні в усьому світі поширюється рух відкритої освіти. Відкриті освітні ресурси (OpenEducationalResources, OER) – це документи, які знаходяться у відкритому доступі в мережі Інтернету, опубліковані на умовах подальшого використання. Ці ресурси можуть бути у вигляді підручників, інтерактивних курсів, тестів, мультимедіа, програмного забезпечення та інших інструментів, які можна використовувати у процесі навчання.

Кейптаунська декларація відкритої освіти – ключовий документ, що визначає цілі та методи руху відкритої освіти. Декларація стала результатом зустрічі робочої групи, яка складалася зі співробітників неурядових організацій, наукових установ та держадміністрацій, учителів та авторів навчальних матеріалів з усього світу. Процитуємо основні положення Декларації: «Новий рух відкритої освіти поєднує усталену традицію обміну ідеями між освітянами та інтерактивну культуру співпраці в Інтернеті. Він ґрунтується на засадах того, що кожен без застережень повинен мати свободу використовувати, адаптувати, поліпшувати та поширювати освітні ресурси. Освітяни, учні та всі, хто поділяє таку позицію, гуртуються у всесвітній рух доступної та ефективної освіти. Більшість освітян ще не знають про багаті колекції відкритих навчальних матеріалів.

1 2 3 4

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні