Які давали призвіща українцям

Історію будь-якої сім’ї можна зобразити у вигляді дерева. Його сильне коріння поринає глибоко у землю створивши стійку основу, від якої починає своє життя нова історія. Безумовно кожен з нас має своє коріння. Дерево нашої історії безумовно вже дуже високе. Ми, котрі знаходимося на верхівці цього дерева, вже не можемо лише подивитися униз, щоб розглянути краще основу свого дерева. Коріння вже занадто низько від нас. Проблематика цієї теми полягає в тому, що люди проживши все життя можуть і не замислюватись над тим яке коріння має їх історія. Одразу виникає питання: навіщо це необхідно? Відповідь дуже проста: як дерево не може рости без коріння, так і людина не може розвиватися без міцної основи. Основа підтримує, задає мету. Краще дослідити її може допомогти прізвище.

Актуальність полягає в тому, що людина, вивчивши своє прізвище, може визначити своє походження, істотно відновити факти історії, дізнатися про рід занять предків та ще багато чого іншого. Але для початку спробуємо визначити, що саме означає поняття «прізвище».

Короткий екскурс в історію, ще більше зацікавить нас продовжити своє дослідження. Прізвища були широко поширені ще в Стародавньому Римі, перш за все в середовищі родової знаті. Вперше використання прізвища було відмічено на півночі Італії в Х-ХІ ст. — в економічно найрозвиненіших областях Європи. У Європі в середні віки прізвище практично не уживалося — прізвища стали відроджуватися з XV століття в першу чергу серед вищих прошарків населення та знаті.

Спочатку на Русі застосовували лише прізвиська, які і можна зустріти в іменуваннях давньоруських князів і які не успадковувалися. Прізвиська характеризують людину за її особистими зовнішніми чи внутрішніми рисами тощо. Прикладом можуть слугувати такі прізвища: Сорока, Лиховид, Головач. На відміну від прізвища, прізвиська одно поколінні і в спадок передаються рідко. Спочатку родові прізвища мали переважно багаті люди, які мали статки (купці, бояри, магнати, власники земель). Проте вже в XVII ст. ледь не всі українці мали власні прізвища. Багато прізвищ з'явилися в часи Запорозької Січі, оскільки при вступі на Січ козак міняв своє старе прізвище на нове

Стабільності прізвища набули лише в XIX ст. Українські прізвища мають дуже розгалужену морфологію формування. Інколи за прізвищем можна визначити ймовірний регіон або навіть місцевість України з якої походив предок певної людини, також можна припустити про його рід занять, належність до козаків чи церковнослужителів, звання або чин або особливу прикмету, давність прізвища.

Більшість суфіксів, які утворюють українські прізвища, можна поділити на групи за значенням. Перша і найпоширеніша група — це патронімічні, тобто суфікси, які вказують на батька (предка) особи. За допомогою об’єднання цих суфіксів утворились такі прізвища як: Даниленко, Данилюк, Данилович, Данилів. Друга група - це суфікси, які вказують на професію чи характерну дію людини, яка дала їй прізвисько. Наприклад: Палій, Тягай, Міняйло, Мовчан. Третя група - суфікси, які вказують на місце проживання або походження людини. Наприклад: Вишневецькій, Острозький, Хмельницький, Яровий, Лановий, Гайовий, Загребельний). Як приклад, ми звернулися до вивчення походження власного прізвища - Секало. Суфікс -ло належить до другої групи суфіксів, котрі, як вже було зазначено, указують на професію чи характерну дію людини. Коренем прізвища є слово «сікти», «висікати». Сікти означає бити чим-небудь гнучким, тонким і довгим, рубати, різати на частини. В гірничопромисловій справі «секало» - це людина, котра рубить ножами торфяну призму на цеглу, на торф'яних розробках. Таким чином, для себе я зробила висновок, що мій давній пращур це людина-трудівник. Тепер я маю уявлення у якій виробничій сфері були задіяні мої предки. Ми не відкидаємо версію, що початково прізвище Секало було прізвиськом. Оскільки приводом появи прізвиська може стати рід занять людини.

Отже, людину-трудівника через його справу могли називати «секало», але з часом це прізвисько міцно закріпилося за людиною і перетворилося у прізвище цілого роду. Особливість прізвища полягає у тому, що воно, не очікувано для нас, може зачіпати багато інших наук. Це географія, культурологія, історія, література. Всі ці науки поєднуються в одному слові чи словосполученні, котре супроводжує людину протягом її життя. І тлумачення цих слів відкриває нам двері в своє, вже таке далеке и таємне для нас, минуле.

Схожі роботи

Реферати

Курсові

Дипломні